Розділ 1: "Чорт, тупий сон..."
Розділ 2: "Терміновість іноді лякає"
Розділ 3: "Стокгольм - Париж"
Розділ 4: "Мільфей від Джойнс"
Розділ 5: "Бурхлива нічка"
Розділ 6: "Сотня"
Розділ 7: "Гвоздики"
Розділ 8: "Знову ці кляті сни"
Розділ 9: "Атракціони диявола"
Розділ 10: "Все-таки сьогодні"
Розділ 11: "Бутербродний рай"
Розділ 12: "Вбивство у пекарні"
Розділ 13: "Жахливі ніжності"
Розділ 14: "Так зване "але" пропало"
Розділ 15: "Секретар Президента..."
Розділ 16: "Зникнення"
Розділ 17: "Таємниці"
Розділ 18: "Летюча валіза"
Розділ 19: "Швеція???"
Розділ 20: "Ніккі"
Розділ 21: "Ромові цукерки"
Розділ 22: "Кляті цукерки"
Розділ 23: "Як розтрощити всесвіт"
Розділ 24: "Майже не посварилися..."
Розділ 25: "Кнізл та Шиншиленя"
Розділ 26: "Макаки та бабуїн"
Розділ 23: "Як розтрощити всесвіт"

- Вітаю тебе, моя люба! Ну що, розповідай, як ви там? – не вспіла я переступити поріг, як Місіс Джойс мене вже зустрічала. Пекарні тільки відкрилася, бо ще був ранок, та клієнтів на щастя ще не було.

- Добрий ранок, ви про що?

- Ну як про що? Про вас з Рут. Як ваш перший день у стосунках?

Оце так… новина. Боже я в житті більше тих клятих цукерок їсти не буду. Якого біса я вже накоїла, чому я взагалі щось таке зробила а не впала у відключку на тому ліжку.

- Вибачте, я просто нічого не пам’ятаю, - а що мені ще сказати??? Я навіть і близько уявити не могла що витворила. Дякую що хоча б не пішли розписуватися, а просто здійснили одну з моїх мрій. Але я нічого не пам’ятаю!

- Еннчику, це все через ті самі цукерки? Ти вчора дуже багато за них говорила. Але то вже інше, - Місіс Джойс розвернулася до кавомашини, та натиснула на кнопку. Вона противно зажужала, і як я раніше цього не помічала. – Вона вчора освідчилася тобі прямо ось там, в тому куточку.

Жіночка тицьнула пальцем в повітрі, показуючи на самий віддалений столик в пекарні. В нас ще й побачення було. Я сподіваюся що Рут цього всього також не пам’ятає. Хоча стоп… вона зізналася перша?

- Тобто, це Рут зробила все це?

- Начебто так, вона була дуже засмучена що змусила тебе сумувати через неї, та вирішила освідчитися тобі у тому, що як вона вважала буде взаємно. А це якраз закоханість.

- От чортівня… - слова пошепки вилетіли з мого рота.

- Та чого ти? Випий кави, бо як я зрозуміла, сьогодні в вас буде дуже насичений день. До речі як той хлопчисько? З ним все добре?

- Та начебто так, а що він теж щось скоїв?

Вона поглянула на мене, її очі говорили про щось недобре.

- Він вчора дуже сильно впав. Якщо б він не був таким щасливчиком, то, мабуть, зламав би собі руку.

Йой, а я йому ще ногою по ній прописала. Ну нічого, це йому за всі кепкування з мене. Хай полежить, відіспиться та може пройде.

- А що ви казали про сьогоднішній день? – я потягнулася до кави, яку не помітила як поставили вже біля мене.

- Ти як я зрозуміла взагалі нічого не пам’ятаєш? – я закотила очі, а Місіс Джойс розсміялася. – Тоді тебе це мабуть дуже шокує. Ви сьогодні їдете до Швеції.

Трясця. Так і запишу собі: «Не вживати кляті цукерки з алкоголем, бо всесвіт рухне за одну ніч».

© Микита Билима,
книга «Таємниці зустрічей».
Розділ 24: "Майже не посварилися..."
Коментарі