Що вона тут робить? Її очі пройшлися по всьому натовпу, і зупинилися на мені. Я відвернулася, зробивши вигляд, ніби не помітила її, і покрокувала до каси. Люди не переставали радіти.
Я підійшла до каси, де сиділа молода дівчина. Глянувши на табло, я вибрала найближчий рейс, який вирушав за тридцять хвилин до Мексики.
- Доброго дня! Чи є вільні місця на рейс А43? - касирка підняла голову від папірців, у яких колупалася, і глянула на мене. Вона завмерла, обличчя її стало напруженим.
- Енн, зупинись, - сказав голос позаду. Власниця голосу була мені знайомою. Ну звісно ж, і на що я сподівалася, коли помітила її погляд раніше на собі?
- Зупинитися? Рут, чому ти кинула мене? Мені стільки потрібно було тобі виговорити, а ти просто взяла і поїхала. Поїхала, коли в місті стався вибух!
- Енн...
- Поїхала, не залишивши навіть банальної записки, я вже мовчу про СМС. Та що там СМС, ти змусила Натаніеля мовчати!
Шоковане обличчя касирки говорило про те, що вона не очікувала, що ми знайомі. Але в мене ще було багато всього, що я хотіла висловити, і я не стала мовчати.
- Енн, якби я залишилася, то могла втратити все.
- Що "все"? Рут, що "все"? Ти мені не говорила взагалі про те, як ти живеш у Швейцарії, ким ти там працюєш та інше. Ти мені ні чорта не сказала.
- Енн, я не живу у Швейцарії. Я живу у Швеції. Переїхала туди кілька років тому через роботу.
- Якої? Чому тебе так зустрічає все місто, а за тобою йде натовп охоронців?
- Я секретарка президента Швеції.
- Що?