Я думала, що збожеволію, поки дійду до дому. І як я вляпалася в стільки всього й одразу, так ще й не пам'ятаючи це все. Гаразд би просто зізналася. Добре, якщо почали б стосунки, але ми вже кудись їдемо?!

Я трохи по-іншому уявляла собі свої перші стосунки, тим паче з дівчиною, про яку думаю ще з дитинства. Уже бачу задоволене обличчя Натаніеля, який сидітиме й захлинаючись насміхатиметься з моєї дурості.

Сьогодні в місті було досить тихо, тому додому я не поспішала від слова зовсім. Я розуміла, що моя витівка вранці створить безліч запитань, а тим паче, якщо ми й кудись їдемо...

Навіть уявити собі не могла, що, позбувшись однієї проблеми, я знайду проблему ще більшу. Нехай буде так. Думаю, це обернеться чимось хорошим. Навряд чи Рут буде висловлюватися мені про те, яка я погана.

***

- Енн, ти не пам'ятаєш усього, що було вчора між нами, через чортові цукерки?! Це було однією з найважливіших подій у моєму житті, щоб що? Щоб ти за підсумком забула все?

- Хах, - Натаніель намагався стримати сміх, що в нього ледве виходило. Якби в мене була можливість жбурнути його в стіну, як зробив Едвард зі своєю коханою у всіма улюблених (ні) "Сутінках", я б обов'язково нею скористалася.

- Заткнися, - пробурчала я, продовжуючи сидіти й дивитися на візерунки скатертини. - Може в тих цукерках щось було? Я й справді не розумію, яким чином вони так сильно подіяли на мене.

Рут продовжувала метатися з одного боку в інший. Я хотіла обійняти її, але вона пирхнула і пішла в кімнату. За кілька годин має бути потяг до Страсбурга. Місіс Джойс щось наплутала, сказавши, що ми маємо виїхати до Швеції. Такого в планах у Рут навіть не було.

Я подивилася на Ната, який так само продовжував хіхікати собі під ніс. Іноді мені здається, що він надто оптимістичний у житті, якщо будь-яка сварка для нього виходить сміхом.

- Рут, заспокойся, прошу.

- Я спокійна. Як мені передати тобі ті барвисті емоції, які вчора були? Я думала, що цей день запам'ятається нам обом, а за підсумком у твоїй пам'яті залишилася чорна пляма саме на ньому. Я вчора вперше за довгий час відчула себе нормально... прекрасно, але за підсумком...

Я зімкнула наші губи в поцілунку, не давши їй договорити. Я втомилася від вічних сварок між нами. Мені просто до біса набридло лаятися, я хочу спокою.