Опис персонажів
Пролог
1. Жахлива смерть
2. Опис ракети
3. Джордж
4. Дивна знахідка
5. Зв'язок повернувся!?
6. Миле знайомство Джулії Волкер та Гаррі Холла
7. Розмова Джексона Волкера та президента космічного агентства США Адамсона Вікліна.
8. Зустріч із...
9. Розмова із інсектоїдом
10. Хто він?! Розповідь Артура.
11. Повернення свідомості?!
12. Сніданок
13. Розмова
14. Джо і Майкл
15. Вода та неочікувана зустріч
16. Джордж?! Це кінець!
17. Ми не очікували цього!
18. Ми тут назавжди!
19. Ральф
20. Страта Леміна Антуана Вільяграда.
21. Тиждень до смерті
22. Якщо я помру, то...
23. Що вони тут роблять?!
24. Зустріч та розмова із інсектоїдами.
25. Розмова інсектоїдів
26. Зв'язок з'явився?
27. База інсектоїдів
28. Розмова із старійшинами та неочікуване кохання
29. Сьюзен та Майкл
30. База "Зірочка"
28. Розмова із старійшинами та неочікуване кохання
– Заходьте! - промовив посланець. - Старійшини вас чекають!
– А, що казати при вітанні?
– Скажете "Слава Галактарам" та прикладе три пальці до лоба!
– Дякую!
– Ви маєте три хвилини на розказ своєї ситуації!
– Чому так мало?
– Якщо потрібно буде – вашу проблему вважатимуть потрібною, то вам дадуть більше, а, якщо ні, то вшивайтеся звідти негайно!
– Зрозумів!
– Все! Заходьте! - відкривши двері, промовив посланець.
– Слава Галактарам! - голосно та чітко промовили чоловіки та приклали три пальці до лоба.
– Слава Вам! - відповіли старійшини, - розказуйте свою ситуацію!
– Я пропоную вам співпрацю в боротьбі із колонізаторами.
– А нам, що з цього буде?
– Вам буде забезпечено допомога з колонізаторами та знищенням планети!
– Ми маємо обговорити вашу пропозицію співпраці особисто!
– Добре! Нам покинути приміщення?
– Ні! Ми хочемо ще з вами поспілкуватися! Брати мої, запитуйте у цих людей все!
– Що ви хочете за нашу допомогу?
– Нічого! Зовсім! Лише повернення додому...
– Чому ви воюєте на своїй планеті?
– Тому що нам не вистачає грошей і ми намагаємося їх відібрати в інших!
– Чому ви колонізуєте інші планети у Всесвіті та руйнуєте їх?
– Тому що ми добуваємо корисні копалини, які здаються владі і отримуємо за це великі гроші.
– Ось ми літаємо по Всесвітніх безкраях, досліджуємо чужі планети, але ніколи не бачили такий рідкісний ресурс, як гроші. Можливо, ви скажете де їх можна добувати та як вони виглядають, а ми вам допоможемо з цим, щоб налагодити взаємовідносини між людьми на вашій планеті?
– Справа в тому, що люди самі створюють гроші.
– Як би це не звучала тупо, але ми відійшли від головної нашої теми розмови! - промовив головний старійшина.
– Так-так, нам розповіли, що ви знайшли пораненого інсектоїда, але він помер. Не могли б ви нам розповісти більш конкретно?
– Звісно! Ми шукали воду на вашій планеті, а недалеко від водойми лежав поранений інсектоїд. Ми злякалися, але вирішили, що все таки варто його вилікувати. Він сам нам вказував, які ліки йому давати, а ми це робили. Одного дня до нас на базу прийшли невідомі люди і почали стріляти в результаті чого велика кількість космонавтів загинула, а разом із ними і ваш інсектоїд... Нам дуже шкода! Ми намагалися його врятувати!
– Ми б хотіли обговорити вашу ситуацію. Не могли б ви покинути кімнату ненадовго?
– Так, звісно!
– Як думаєш, вони підтримують нас? - вийшовши, запитав Майкл.
– Не знаю... Сподіваюсь, що так! Тепер ми маємо лише чекати.
Довго тривали суперечки та чвари між старійшинами та звичайними інсектоїдами.
Спеціально для цієї нагоди було скликано раду, яка мала вирішити ці питання. Хтось казав, що варто прислухатися до пропозиції, а інші наводили факти, що люди небезпечні та їх потрібно оберігатися. Довго це тривало, дуже довго. Чоловіки весь цей час просто очікували та розмовляли між собою.
– Ральфе, Майкле, вас викликають! - вийшовши із кімнати, промовив посланець.
Не знаю чому хлопці назвали його посланцем, можливо, тому, що він викликав їх був одягнений, немов посланець та звітував про все, а, можливо, тому, що так легше називати. Короче, не знаю.
– Ну нарешті! - промовив Майкл.
– Тихо будь і спокійніше! - тихо сказав капітан.
– Слава Галактарам!
– Слава Вам! Ми прийняли рішення!
– Ми згодні на вашу пропозицію співпраці, але для цього ви маєте пообіцяти нам, що будете вірно нам допомагати!
– Ми обіцяємо!
– А ще ви маєте жити в базі або недалеко від бази!
– Старшино, ці люди живуть за тридцять рельмінгів¹ звідси.
– Добре! Рішення прийнято! – приклавши три пальці до лоба, промовив головний старійшина.
Всі негайно повторили цю ж дію і почали розходитися по своїх справах.
– Хлопці, ну, що прийняла рада? – підбігши, запитала Сьюзен.
– Все погодили!
– Ура! Я рада за вас!
– Дякую! - солодко глянувши на Сьюзі, промовив Майкл.
– Ну я маю піти поговорити про нашу пропозицію та обговорити деякі моменти. Сьюзі, ти не проти, щоб Майкл залишився з тобою?
– Ні, я тільки рада!
– Я хотів би піти з вами! - злякано промовив Майкл.
– Ні, матеріали розмови секретні і Сьюзі сказала, що не проти, щоб ти побув із нею.
– Звісно, я не проти!..




¹рельмінги - одиниця вимірювання на Тритоні. (20 см – це 100 рельмінгів).
© ᴀʟʟᴀɴ ʙʟᴀᴢᴇ ,
книга «"Галактика"».
29. Сьюзен та Майкл
Коментарі