23. Що вони тут роблять?!
Провівши нескладну операцію, Ральф не міг дочекатися, коли ж Майкл прийде до тями. Сам в цей час він займався ремонтом системи життєзабезпечення.
"І, що далі? Як бути? Я нічого не розумію! Треба було зразу відмовитися від цієї експедиції! Я так і знав, що щось буде погано... Зараз головне, щоб Майкл прийшов до тями, а далі вже, як піде..." - думав капітан.
Ральф дуже хвилювався на рахунок їхнього повернення додому, бо не знав чи взагалі це можливо.
Відремонтувавши антену, чоловік намагався зв'язатися із базою, але нічого не виходило, бо супутник зв'язку був на іншому боці планети.
– Підсумуємо, що ми маємо! За час перебування тут сталося: загибель екіпажу, зрада Джо, поранення Майкла, вибух ракети, розгерметизація всіх корпусів, поломка систем життєзабезпечення, несправна антена, покоцані енергетичні панелі, втрата багатьох кисневих балонів та гідроксид літію... Ми не повернемося додому! - глянувши на відображення в дзеркалі, промовив капітан. - Я не знаю, що робити! Навіщо взагалі щось робити? Ми тут застрягли назавжди...
– То ми не повернемося? - промовив Майкл
– Що? Ти навіщо встав?! Ти поранений! Тобі лежати треба!
– Не можу я вже лежати! Набридло! Скільки я лежав без тями?
– Приблизно дванадцять годин.
– Ого... Мені треба відремонтувати антену.
– Я її відремонтував.
– Ви зв'язалися із базою? Що вони сказали? Надішлють рятувальну експедицію до нас?
– Ні!
– Що ні? Що вони сказали?
– Нічого! Я не зміг зловити зв'язок. Супутник знаходиться на іншому боці Титанії...
– А, як справи із системами життєзабезпечення? З ними хоч все гаразд?
– Так, але потрібно знову піти до ракети і забрати декілька плат із старих систем, а так, то все готово.
– Це добре! Я піду по плати!
– Ні! Піду я, а ти тут залишишся!
– Чому?!
– Бо ти поранений! І це не обговорюється!
– Добре...
– Значить так, ти тут просто лежиш! Тобі не можна напружуватися! І не будь, як дитина! Я сказав – ти виконуй!
– Зрозумів!
Вставивши нові балони із киснем собі в скафандр, капітан пішов до ракети.
Знайшовши потрібні плати, Ральф відкрив люк ракети, але швидко їх зачинив.
– Чорт забирай! Це ж інші інсектоїди...
Діставши рацію та пістолет, капітан промовив:
– Майкл, прийом!
– На зв'язку!
– В мене тут проблема... Прийом!
– Яка проблема? Прийом!
– Інсектоїди прийшли сюди! Їх тут троє! Я не знаю, що робити! Прийом!
– Сидіть у ракеті! Навіть не думайте виходити! Можливо, вони небезпечні...
"І, що далі? Як бути? Я нічого не розумію! Треба було зразу відмовитися від цієї експедиції! Я так і знав, що щось буде погано... Зараз головне, щоб Майкл прийшов до тями, а далі вже, як піде..." - думав капітан.
Ральф дуже хвилювався на рахунок їхнього повернення додому, бо не знав чи взагалі це можливо.
Відремонтувавши антену, чоловік намагався зв'язатися із базою, але нічого не виходило, бо супутник зв'язку був на іншому боці планети.
– Підсумуємо, що ми маємо! За час перебування тут сталося: загибель екіпажу, зрада Джо, поранення Майкла, вибух ракети, розгерметизація всіх корпусів, поломка систем життєзабезпечення, несправна антена, покоцані енергетичні панелі, втрата багатьох кисневих балонів та гідроксид літію... Ми не повернемося додому! - глянувши на відображення в дзеркалі, промовив капітан. - Я не знаю, що робити! Навіщо взагалі щось робити? Ми тут застрягли назавжди...
– То ми не повернемося? - промовив Майкл
– Що? Ти навіщо встав?! Ти поранений! Тобі лежати треба!
– Не можу я вже лежати! Набридло! Скільки я лежав без тями?
– Приблизно дванадцять годин.
– Ого... Мені треба відремонтувати антену.
– Я її відремонтував.
– Ви зв'язалися із базою? Що вони сказали? Надішлють рятувальну експедицію до нас?
– Ні!
– Що ні? Що вони сказали?
– Нічого! Я не зміг зловити зв'язок. Супутник знаходиться на іншому боці Титанії...
– А, як справи із системами життєзабезпечення? З ними хоч все гаразд?
– Так, але потрібно знову піти до ракети і забрати декілька плат із старих систем, а так, то все готово.
– Це добре! Я піду по плати!
– Ні! Піду я, а ти тут залишишся!
– Чому?!
– Бо ти поранений! І це не обговорюється!
– Добре...
– Значить так, ти тут просто лежиш! Тобі не можна напружуватися! І не будь, як дитина! Я сказав – ти виконуй!
– Зрозумів!
Вставивши нові балони із киснем собі в скафандр, капітан пішов до ракети.
Знайшовши потрібні плати, Ральф відкрив люк ракети, але швидко їх зачинив.
– Чорт забирай! Це ж інші інсектоїди...
Діставши рацію та пістолет, капітан промовив:
– Майкл, прийом!
– На зв'язку!
– В мене тут проблема... Прийом!
– Яка проблема? Прийом!
– Інсектоїди прийшли сюди! Їх тут троє! Я не знаю, що робити! Прийом!
– Сидіть у ракеті! Навіть не думайте виходити! Можливо, вони небезпечні...
Коментарі