Опис персонажів
Пролог
1. Жахлива смерть
2. Опис ракети
3. Джордж
4. Дивна знахідка
5. Зв'язок повернувся!?
6. Миле знайомство Джулії Волкер та Гаррі Холла
7. Розмова Джексона Волкера та президента космічного агентства США Адамсона Вікліна.
8. Зустріч із...
9. Розмова із інсектоїдом
10. Хто він?! Розповідь Артура.
11. Повернення свідомості?!
12. Сніданок
13. Розмова
14. Джо і Майкл
15. Вода та неочікувана зустріч
16. Джордж?! Це кінець!
17. Ми не очікували цього!
18. Ми тут назавжди!
19. Ральф
20. Страта Леміна Антуана Вільяграда.
21. Тиждень до смерті
22. Якщо я помру, то...
23. Що вони тут роблять?!
24. Зустріч та розмова із інсектоїдами.
25. Розмова інсектоїдів
26. Зв'язок з'явився?
27. База інсектоїдів
28. Розмова із старійшинами та неочікуване кохання
29. Сьюзен та Майкл
30. База "Зірочка"
25. Розмова інсектоїдів
Розмова була перекладена з оригінальної мови інсектоїдів – тританської, якою до знищення спілкувалася вся планета Тритон.

– Ми хочемо відійти! Обговорити вашу пропозицію.
– Звісно-звісно!
– Як думаєте, якщо ми йому довіримо, то він нас не зрадить?
– Брате, ми вже раз довірилися одному, а він вбив нашого брата. Краще не треба!
– А я думаю, що варто, бо вони на вигляд добрі та розумні. А ти як думаєш, брате?
– Я теж думаю, що варто, бо в протилежному випадку від нашої планети нічого не залишиться!
– Навіть, якщо ми погодилися, то все рівно треба йти до старійшин і нехай вони думають та вирішують це питання.
– Вірно! Але про те, що ми тут були їм не варто знати!
– Я все рівно думаю, що не варто їм довіряти! Це ж люди! Наприклад, якби перед вами було немовля мінотавра, то ви б його взяли жити до себе?
– Так!
– Я також би взяв!
– А я б не взяв, бо маленьке дитинча виростає в великого хижака, і навіть, якщо він жив із вами вдома і ви його не випускали в хижу природу, то він все рівно буде мати інстинкти дикої тварини.
– До чого це тут?
– А до того, що людина добра на вигляд, а всередині вона справжнє чудовиськ, яке знищить усе, що бачить, усе, до чого доторкнеться. Повірте мені! ВСІ люди небезпечні! І це ніяк не змінити!
– Твоя промова звісно цікава, але нам ти даремно її казав! Ми тут не вирішимо нічого! Головні в нас старійшини, а не ми, тому скажеш це їм.
– Я сумніваюсь, що вони будуть погоджувати допомогу від людей, бо вони пам'ятають минулий раз, коли ми довірили свої життя людині, а він використавши це, втік з планети...
– Я впевнений, що ці люди не такі! Вони не лише на вигляд добрі, а й в душі...
– Звідки ти можеш знати чи добра вони чи ні в душі?
– Бо це відчувається! Їхня підтримка і моральна і фізична...
– Фізичної не було!
– Була. Вони намагалися врятувати нашого брата, якого поранили чужі.
– А може вони вигадали цю історію?! Це звісно добре, що він так гарно знає історію нас та нашої планети,але я теж не дурний і знаю, що вони коять на своїй планеті, яку, до речі, теж колонізували.
– Я вважаю, що ми не маємо сваритися через це, а маємо йти до старійшин!
– Підтримую!
© ᴀʟʟᴀɴ ʙʟᴀᴢᴇ ,
книга «"Галактика"».
26. Зв'язок з'явився?
Коментарі