25. Розмова інсектоїдів
Розмова була перекладена з оригінальної мови інсектоїдів – тританської, якою до знищення спілкувалася вся планета Тритон.
– Ми хочемо відійти! Обговорити вашу пропозицію.
– Звісно-звісно!
– Як думаєте, якщо ми йому довіримо, то він нас не зрадить?
– Брате, ми вже раз довірилися одному, а він вбив нашого брата. Краще не треба!
– А я думаю, що варто, бо вони на вигляд добрі та розумні. А ти як думаєш, брате?
– Я теж думаю, що варто, бо в протилежному випадку від нашої планети нічого не залишиться!
– Навіть, якщо ми погодилися, то все рівно треба йти до старійшин і нехай вони думають та вирішують це питання.
– Вірно! Але про те, що ми тут були їм не варто знати!
– Я все рівно думаю, що не варто їм довіряти! Це ж люди! Наприклад, якби перед вами було немовля мінотавра, то ви б його взяли жити до себе?
– Так!
– Я також би взяв!
– А я б не взяв, бо маленьке дитинча виростає в великого хижака, і навіть, якщо він жив із вами вдома і ви його не випускали в хижу природу, то він все рівно буде мати інстинкти дикої тварини.
– До чого це тут?
– А до того, що людина добра на вигляд, а всередині вона справжнє чудовиськ, яке знищить усе, що бачить, усе, до чого доторкнеться. Повірте мені! ВСІ люди небезпечні! І це ніяк не змінити!
– Твоя промова звісно цікава, але нам ти даремно її казав! Ми тут не вирішимо нічого! Головні в нас старійшини, а не ми, тому скажеш це їм.
– Я сумніваюсь, що вони будуть погоджувати допомогу від людей, бо вони пам'ятають минулий раз, коли ми довірили свої життя людині, а він використавши це, втік з планети...
– Я впевнений, що ці люди не такі! Вони не лише на вигляд добрі, а й в душі...
– Звідки ти можеш знати чи добра вони чи ні в душі?
– Бо це відчувається! Їхня підтримка і моральна і фізична...
– Фізичної не було!
– Була. Вони намагалися врятувати нашого брата, якого поранили чужі.
– А може вони вигадали цю історію?! Це звісно добре, що він так гарно знає історію нас та нашої планети,але я теж не дурний і знаю, що вони коять на своїй планеті, яку, до речі, теж колонізували.
– Я вважаю, що ми не маємо сваритися через це, а маємо йти до старійшин!
– Підтримую!
– Ми хочемо відійти! Обговорити вашу пропозицію.
– Звісно-звісно!
– Як думаєте, якщо ми йому довіримо, то він нас не зрадить?
– Брате, ми вже раз довірилися одному, а він вбив нашого брата. Краще не треба!
– А я думаю, що варто, бо вони на вигляд добрі та розумні. А ти як думаєш, брате?
– Я теж думаю, що варто, бо в протилежному випадку від нашої планети нічого не залишиться!
– Навіть, якщо ми погодилися, то все рівно треба йти до старійшин і нехай вони думають та вирішують це питання.
– Вірно! Але про те, що ми тут були їм не варто знати!
– Я все рівно думаю, що не варто їм довіряти! Це ж люди! Наприклад, якби перед вами було немовля мінотавра, то ви б його взяли жити до себе?
– Так!
– Я також би взяв!
– А я б не взяв, бо маленьке дитинча виростає в великого хижака, і навіть, якщо він жив із вами вдома і ви його не випускали в хижу природу, то він все рівно буде мати інстинкти дикої тварини.
– До чого це тут?
– А до того, що людина добра на вигляд, а всередині вона справжнє чудовиськ, яке знищить усе, що бачить, усе, до чого доторкнеться. Повірте мені! ВСІ люди небезпечні! І це ніяк не змінити!
– Твоя промова звісно цікава, але нам ти даремно її казав! Ми тут не вирішимо нічого! Головні в нас старійшини, а не ми, тому скажеш це їм.
– Я сумніваюсь, що вони будуть погоджувати допомогу від людей, бо вони пам'ятають минулий раз, коли ми довірили свої життя людині, а він використавши це, втік з планети...
– Я впевнений, що ці люди не такі! Вони не лише на вигляд добрі, а й в душі...
– Звідки ти можеш знати чи добра вони чи ні в душі?
– Бо це відчувається! Їхня підтримка і моральна і фізична...
– Фізичної не було!
– Була. Вони намагалися врятувати нашого брата, якого поранили чужі.
– А може вони вигадали цю історію?! Це звісно добре, що він так гарно знає історію нас та нашої планети,але я теж не дурний і знаю, що вони коять на своїй планеті, яку, до речі, теж колонізували.
– Я вважаю, що ми не маємо сваритися через це, а маємо йти до старійшин!
– Підтримую!
Коментарі