– Ми маємо негайно відремонтувати корабель та забиратися звідси! - нетерпляче вигукнув Майкл.
– В нас немає таких запчастин... - засмучено сказав Артур.
– Чому?! В нас все є, ми ж взяли з підводної бази дещо: двигун, систему життєзабезпечення, радіатори, насоси, балони з киснем, поглинач електромагнітного імпульсу, поглиначі СО2, балони із гідроксидом літію на всякий випадок і ще багато чого.
– На ремонт може піти дуже багато часу! Ми маємо розпочинати прямо зараз! - твердо промовив капітан. - Артуре, ти ремонтуй з Майклом ракету, а я пізніше до вас прийду. Хочу провести дослідження крові загиблих.
– Окей!
Надівши скафандр, Артур вилетів назовні, щоб оглянути місце поломки.
– Що ти там бачиш? Я буду читати інструкцію по розбору, а ти будеш робити. - промовив у рацію Майкл.
– Вся система живлення покрита тонким шаром невідомої речовини.
– Спробуй відкрити кришку, але обережно!
– Добре... Дідько забирай!
– Що там?
– Тут сталося коротке замикання.
– Зовсім погано виглядає?
–Так. Майже все згоріло.
– Зроби знімок, щоб я міг глянути.
– Я транслюватиму все на камеру.
– Добре.
– Що робити?
– Обережно відкрути ті болти.
– Зробив!
– Тепер знімай абсорбуючий фільтр. Що та штука робить?
– Поглинає вуглекислий газ та перебиває його мікро частинки.
– Відклади фільтр. Тепер знімай аранд¹, під ним є балончик з рівером². Витягни цей балон. Тепер бери запасний і клади на це ж місце.
– Добре.
– Спускайся!
– Що?
– Спускайся і йди сюди!
– Добре.
– Можеш викидати той фільтр, бери цей. - простягнувши нову запчастину, промовив Майкл. – Клади його і закріплюй все болтами.
В цей час капітан проводив дослідження та аналіз крові загиблих колег.
Несподівано для всіх лунає оглушливий гуркіт, а з сирени доноситься фраза - розгерметизація ракети, розгерметизація ракети, розгерметизація ракети... Намагаючись вдихнути, Артур розуміє, що кисню не вистачає. Він швидко затримує дихання, намагаючись піднятися з підлоги, але в цей момент падає навколішки та різко вдаряється головою об сталеву стіну ракети. Останнє, що він побачив це Майкла, що надягає на нього скафандр та намагається робити непрямий масаж серця.
– Артуре, живи!.. - зі сльозами на очах викрикує Майкл, але в цю ж мить розуміє, що  вони втратили ще одну людину...