Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
  • Bachata - Park Jimin fanfiction " - Te meg hogy nézel már ki? - kezdtem a szokásos kötözködést, megállva Bianca előtt - Megnyerted a...
  • Отец моего лучшего друга... ЯОЙ |18+|  Мы с Мишей были друзьями ещё с ясель, да и жили по-соседству. Моя семья всегда была в разъездах: чт...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Когда мир молчит
Километры нелепых фраз Заковали нас в сети опять. Правды жизни хотим избежать, Но при этом — не исчезать. Вверх и вниз, влево, вправо качаясь, Жизнь бежит к тебе вновь, "обнимаясь". То скрываясь за сотнями масок, То пытаясь тебя отыскать. Но когда на исходе дня.. Ты садишься в свою тишину, Я прошу — лишь взгляни на меня. Я не стану тянуть ко дну. Милый друг, я же вижу насквозь Всю ту тьму, что скрыта внутри. Если больно — не бойся молчать, Я останусь с тобой до зари. Лишь сгорая однажды дотла, Когда сердце устало болит, Начинаешь ценить до конца Тех, кто рядом, когда мир молчит.. В мире полном тревог и лести, Где вопросов не меньше жести, То, что важно сейчас и дальше- Нам любить,продолжать любить.
0
0
16
Якби можливо було душі малювати
Якби можливо було душі малювати, Твоя була б з усіх найкрасивіша, Була б яскрава, тепла, радісна, крилата, Бо сміхом розбивала б грішну тишу. На полотні — світанки кольорові, Де сонце вчиться лагідно світити, І квіти, що від щастя випадково Схотіли у твоїх долонях жити. Там небеса були б такі безкраї, Щоб мріям не ставало тісно в серці, А вітер, що дороги обирає, Співав би про любов у кожній весні. І навіть в час, коли на серці хмарно, Коли тривога стукає у груди, Твоя душа світилася б так гарно, Щоб віри не втрачали інші люди. Нам на землі так пощастило тебе знати Такою теплою і доброю людиною. Якби можливо було душі малювати — Твоя душа була б найкращою картиною.
2
0
66
чужі закони
сидим на холоді, навколо клопоти це наш вибір які ми оберемо сторони не йду за вітром, і навіть цим літом сквозняк блукає мовчки моїм світом та мені не страшно, хоча це лячно коли стіни без жалю тиснуть мрачно чому взагалі тобі потрібно битись хоч би люди стали менше злитись цінуй своїх рідних, знаю! ти ще памятаєш рідну браму? якого біса ти ще не вдома? спробуй доберись туди без лома ти чужий нам тут чи там а де я не похуй вам? тільки доливаєте у вогонь і в мене все більше безсонь та яке тобі діло відвали! даже не знаєш як мене звати так, власні гріхи мене не вразять тож не суй голову куди не влазить! свято ховається, вітер ламається ліс від заздрістних шумів тихо хитається в товпі не звично живо, хоч граю криво слова розгулують по вулиці правдиво здіймається крик, бо знов хтось зник моє серце не чіпляє я до такого звик! винищувати інщий народ таке може придумати тіки урод знаю що ми типу всі незламні та ніхто не згадує порухи безжальні і як щоночі сон покидає як тіки наступний знайомий вмирає я знову у школі на коридорі не знайду собі місця, отакої! нікоми з них ця біль не знайома хоча це не дивно— вони удома тільки не руш моїх стін ламких ти не знаєш життя по законам чужих!
0
0
59
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103