Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Меломан: Месник з Пекла Олександр Чудновський виходить на свободу. Молодий та сповненний життям хлопець, вирішує розпочати в...
  • Вишневий відблиск місяця #Наталі #усі_викладачки_відьми #вишневий_відблиск_місяця Заборонене кохання чи оманлива прихильніс...
  • Мій учитель магії 2046 рік... Для людей магія стала невід'ємною частиною життя. Наша головна героїня Тада Тоука навчає...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Тіні та Зірки
Погляд її - зоряний пил і туман, У ньому мільйони далеких планет. Життя починалося як гіркий обман, Там, де у підвалі губиться світло. Голод і холод - ціна за спокій, Але Карумі не зламано, ні. Бордова лисиця під її рукою, Як тихе, забуте, з дитинства привіт. Знову літо. В Імперії спека, Або ніч укриває вдома. Дванадцятий загін - за її спиною, Коли настає велика темрява. Хітомі жива - це головний маяк, Кулон на грудях зігріває мрією. І нехай не розвіється минулого морок, Вона не одна на дорозі крута. Нехай музика злиться і сумно співає, Вона все пройде, не залишивши сліду. Команда 12 - в серці живе, Як найяскравіша у небі зірка.
1
0
80
...
Ок, я слегка Чёрт возьми, если бы кто сказал, что грязь может ранить — не поверил бы. Но твоя — ранила. До сих пор ноет внутри, как синяк, который не уходит, Мозг играет твою ложь каждый вечер На повтор, точит как нож. Я не святой, не правильный. Но тебя тихо, тупо честно. Сам себе казался мягче, чем обычно. Именно мягкость ты и порезала — аккуратно, точно, зная, где рана больнее. Сейчас ловлю себя на том, Что скучаю не по тебе, А по версии "недотебя", созданной для меня. Да, верил… как думаешь. Был отчаянный, но живой. Сейчас другой. Чуть усталый от того, что чувства всё ещё отзываются фантомной болью. Знаешь… нет злобы, не проклинаю, как бы в лом. Стою в этой тишине, Да — " в тихом ахуе ". От того, как может болеть то, что было Доступным всем бухлом. Да резок, да был честен. "Сходимся и расходимся, не знаю где находимся ". Думал дело в возрасте, а узнал, что - в человеческой повести. Стал сам грести, понял: в твоей совести, Все буквы остались без сложностей. Яркой картинкой > без особенностей.
0
0
146
" Дім "
Скільки стежок простелилось - Все одно - цією йду Квітами поля покрились Йду по рідному селу Волошки мов мами очі Стільки спогадів у них Сам собі я наспіваю Пісню цю де були ми : Нема мені ніде так добре Аж пахощами вкрився світ Я всі доріжки пам'ятаю Пройшло вже купу - купу літ Як в ганочку цвіли троянди , Як яблуні квіли в саду Я дім забути свій не можу Все завмирає , як я тут !. Босоніж в трави - мов у море А сіно пахне від усіль Кличе вже матінка вечерять У вухах й досі голос твій ! Мальви до вікон сягають Навпроти хати журавлі . Ці теплі спогади незмінні Хоча й роки взяли своє Я повертаюся додому Бо тут все рідне - все моє ! .
0
0
19
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62