Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
  • Третій гріх – Хіть Трапиться так, що один вампір купить Глорію, за законом. І стане це для неї найтяжчим полоном. Його...
  • Приставка буде повернена Перед прочитанням: ця книга є другою частиною книги "З дівок у леді", що знаходиться за посиланням:...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Сонет 51
Смарагдом густо шелестить, дзвенить пралìс, Весні возносить оду птаство у розмаю. Життя п'янкий в повітрі аромат вчуваю, Але радіть порі святій — не мій девіз... Зневіри пліснявою й кволості проріс, Стираюсь, розпорошуюсь, себе втрачаю, Мовчанням, тишею кричу, щодень конаю: Етон зжира — триклятий полуденний біс! Прилинь, молю, до мене, о, моя розрадо, Тугу-нудьгу огнем кохання спопели! О, музо, я втону в твоїх обіймах радо. Солодкості із трепетом прийму дари. Шелене полум'я пекельного торнадо, Поглинь мене й в полон навічно забери!
3
0
136
***
Моя душа наповнена сльозами, А серце стиха плаче у пітьмі, І біль говорить тихими словами, Що знову відгукнулися в мені. Я кожен раз схиляюсь над печаллю, Молюся тиші, спогадам, рокам, Думаю про те, що вже за даллю, Що більше не повернеться до нас. Мені здається — це, можливо, глупо: Чекати, вірити й у сни тікать. Мрії розбились — крихко й безгучно, І казки більше нікому складать. І сліз не стало — тільки тиша втома, Холодний спокій, мов нічна вода… А в серці лишилась невідома Моя мовчазна й темна самота.
0
0
118
Тепло́
Де є тепло́ і як його знати? Як виглядає і як його звати? Як усвідомити теє чуття? Вік не проживши Не знай каяття. В барви овечі, В розкосисті гори, Ти прокидайся о північ в стодорі
0
0
150
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
А ой...
Новини
2
49
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65