Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Меломан: Месник з Пекла Олександр Чудновський виходить на свободу. Молодий та сповненний життям хлопець, вирішує розпочати в...
  • Усе починається з дружби Це історія наївного підліткового кохання. Шкільна любов–це одна з безглуздих речей у житті, тому що...
  • Дівчина з рожевим волоссям Ця книга про дівчину на ім'я Саллі. Вона терпить глузування з боку своїх однокласниць, іноді це дохо...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Я стану..
Я стану твоєю буденною мантрою. Під зорями з тобою гулятиму. Руйнуватиму стіни з каменю Лиш своєю нестримною вірою. Дозволів нінащо не проситиму. Я з тобою лишатимусь сильною. Незалежною, часом тихою, А часом просто нестримною. Не хочу ставати кимось іншим я. Хочу лишатися такою ж дивною. Інколи в надіях й мріях губитися, А інколи в реальності ховатися. Я стану рікою сильною, вільною. Мій голос крізь поле лунатиме. Навіть, якщо я буду стомленою Собі завжди лишатимусь вірною. Раптом я можу зникнути з обрію Знай, що тоді я вже не чекатиму Нікого більше не обдарую надією І просто тихо ставатиму іншою Топтун Анна, 23.12.2025 Натхнення після прочитання віршу Ліни Костенко "Між іншим"
1
0
62
Кадри
Ніколи не забути ті кадри на повторі Мов фільм і сюжет описаний в мінорі, Де мелодія несе у світ пустих фантазій Крізь смуток, біль і сад з магнолій. Нікого не залишать вже байдужим Ті кадри, де чоловік здавався дужим Безпомічно обличчя витирає рукавами Згадує тих, хто нині блукає між світами. Навколо люди, перед ним три домовини Синочка, донечки та любої дружини Лиш мить, і все. Зруйнувався цілий світ, А на серці кривава рана і болючий слід. Невпинний людей туди біжить потік Кожен вклоняється та тихо йде вбік, Лишивши яскраві квіти край могили, Чоловіку дарують часточку своєї сили. Кадри ті, нам не забути вже ніколи. Струнами печалі мелодію складали Про тих, чих голоси ми пам'ятали. Оспівували їх, поки серця ридали
2
0
147
Вокзал
На вокзалі, вночі, між туманом густим, Все трищали стовпи електричні. Поїзди опоясував сморід і дим, Чисті води дзюрчали трагічні. Між зелених, і жовтих, червоних вогнів Поїзди все гули,прибували; В пасажирський хтось точно сісти не вспів, Товарняк навіть не зупиняли. На маленькім вокзалі, у колії дві, Я стояв і на лампи дивився. Дим густий відлітав, шум пробоїв дзвенів, Туман гу́сто між ними клубився. Як цвіркун у слабкій вересневій траві, Електрон в кабелях вселився.
3
0
136
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Выбор
Новини, Цікаве, Різне
3
47
Новини, Думки вголос
2
66
Неприятный разговор! (Отрывок)
Цікаве, Думки вголос, Особисте
6
3
81