Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Демони та інші цікаві створіння Історія звичайної дівчинки з незвичайними можливостями. Вона бачить те, що іншим невидиме. Мислить і...
  • Руда Принцеса Дівчинка Соня сором'злива, але дуже життєрадісна та талановита. 10 клас і від Соні не має сліду, це...
  • Quickly. wear. the. Face. of. Devil Wattpad ကZawgyi ver ကို ယူတင်ထားခြင်းဖြစ်ပါတယ်။ မူရင်းဘာသာပြန်သူဖျက်စေခြင်လျှင် ချက်ချင်းပြန်ဖျက်ပေး...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Якби можливо було душі малювати
Якби можливо було душі малювати, Твоя була б з усіх найкрасивіша, Була б яскрава, тепла, радісна, крилата, Бо сміхом розбивала б грішну тишу. На полотні — світанки кольорові, Де сонце вчиться лагідно світити, І квіти, що від щастя випадково Схотіли у твоїх долонях жити. Там небеса були б такі безкраї, Щоб мріям не ставало тісно в серці, А вітер, що дороги обирає, Співав би про любов у кожній весні. І навіть в час, коли на серці хмарно, Коли тривога стукає у груди, Твоя душа світилася б так гарно, Щоб віри не втрачали інші люди. Нам на землі так пощастило тебе знати Такою теплою і доброю людиною. Якби можливо було душі малювати — Твоя душа була б найкращою картиною.
2
0
34
ПАЛАЄМО у війні
Ми палаємо у війні і не знаємо, що судилось. Скільки тих нам залишилось днів? Може 2, може 5 вродилось... Та тримаємо небо плечем, Щоб не впало воно на дитину. І крізь попіл, крізь біль, течію Ми шепочем: «Живи, Україно». А у кожному серці — війна, І тривога, що рве до нестями, Та не зможе зламати вона Те, що виросло разом із нами. Не чекаєм від долі дива — Хоч би ранок прийшов не останній, Щоб над полем, де плаче журба Знов зійшло наше сонце жадане.
2
0
36
" Осінь настала "
Ніжна і тепла осінь настала Листя поливуть по осінній воді Дивляться ніжно дерева на мене Як проливаю я сльози свої . Ти так далеко десь в іншім краю Вітер тривожинь холодну блакить Листя кружляє мов в танці летить Стежка у небо веде в далині Сумно і пусто тепер на душі . Ти так далеко десь в іншім краю Слухаю осінь як казку сумну Серцем у мріях до тебе лечу Вірність і ніжність свою збережу . Хмари нависли як сірий туман Спогад про тебе , як сірий обман Сонце сховалось за обрій у тінь Шлю я до тебе любов із глибин . Час уповільнює спогадів біг Жовтий листок опустивсь на поріг Наче твій лист що чекаю давно Дивлюсь крізь сльози у холодне вікно Де наше щастя ? Розмите воно ! Та попри смуток і тугу ночей Я не забуду тепло твоїх очей Вірю що змиє розлуку зима І хоч навколо зараз пітьма Знаю кохання здолає сама. А золотий цей листопад Усе кружляє невпопад Змиває дощ твої сліди Там де розбіглись ми тоді Летить мій сум у небеса Де згасла осені краса .
0
0
70
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62