Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Меломан: Месник з Пекла Олександр Чудновський виходить на свободу. Молодий та сповненний життям хлопець, вирішує розпочати в...
  • І тільки вітер поряд... Кожен день - це нове випробування і ти маєш прийняти його гідно... Яким би важким воно не було, ти з...
  • Лише тут. Лише зараз. Лише з тобою Кохання... Воно завжди різне. Приходить невчасно. Ніколи не знаєш, звідки очікувати. Так легко сплут...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Найкращий твій друг
Найкращий твій друг — це ти, Не зрадить заради інших. Крізь бурі, зливи й сніги Не загубить своїх близьких. Найкращий твій друг - ти сам, Як ніколи знов віриш у себе. Без брехні, недовіри і драм! І ніхто тобі більш не треба. А коли гроза загримить, Життя раптом здасться хмурим: Найкращий твій друг — це ти, Залишайся для себе другом.
1
0
36
Дівчина-Мова
Колись дуже давно, Коли люд знав лише тільки жести, Народилось воно - Диво з див, що нам зміг світ принести. Народилася та, Котру мовою всі називали І не схожа вона На усіх, з ким життя проживала. Вона мала талант, В слово звуки швиденько складала, Всім у світі речам Вона назви так вдало давала І жила в самоті, Бо її чомусь всі уникали, Навіть рідні батьки Кепкували, хвалили замало. Було сумно тоді, Але дівчина справу робила І на жести лише Говорила словами красиво. Ішов час і зросла Дівчинонька, а мова із нею, Розквітала вона, Бо була тепер мовою тею. Зажили всі слова Навіть в реченнях, навіть піснями. Так раділа душа, Бо усі говорили словами. І дорослі також, Через сумнів, зневіру і спрагу, Приєднались до всіх. Тепер люд спілкувався віршами. Саме так почалось, Саме так народилася мова. Своя в кожних устах Задзвеніла, мов пісня ранкова. Нею плакали всі, Нею вперше в коханні зізнались, Нею в темні часи За свободу народи здіймались. Нею мати дитя Колисковою ніжно вкривала, Нею правда свята Крізь століття безстрашно лунала. І хоч час проминав, І мінялися долі та люди, Мову кожен, хто мав, Ніс у серці крізь бурі усюди. Бо допоки живе Хоч одне незабутнєє слово, Доти світ не згаса, Доти вічно співатиме мова. Зережімо її — не зі страху, не через закони. Бо втрачаючи мову, втрачаємо власні долоні, Що тримали колись нашу пам'ять, коріння і крила. Адже мова... вона нас людьми на землі народила.
1
0
6
Любий воїне
Любий воїне, ти послухай, Я скажу все, що є на серці. Коли рветься душа, а надії — нуль, Вихід, повір, знайдеться. Коли темрява тисне на плечі, І здається — світанку не буде, Пам'ятай: навіть довгі вежі Не спиняють усіх, хто любить. Ти не сам, так не думай, не треба, Хоч мовчання буває гучніше. Є молитви, що линуть до неба, І любов, що за кулі сильніша. Десь далеко на тебе чекають Ті, для кого ти — цілий всесвіт. Їхня віра тебе обіймає, Навіть там, де свистять ракети. Тож тримайся. За кроком — до ранку. За світанком приходить весна. І допоки ще б'ється серце, Не згасає надії струна.
2
0
50
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103