Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Лише тут. Лише зараз. Лише з тобою Кохання... Воно завжди різне. Приходить невчасно. Ніколи не знаєш, звідки очікувати. Так легко сплут...
  • Три дні до... Закохані Іван та Іванна виграють безкоштовну путівку до санаторію. Там вони проводять найкращий міся...
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Натхнення після падіння
Життя розправило плечі. Твої плечі — це моя опора. Моя опора — це моє життя, твоє вловиме каяття. Моя сила в мені, вона проходила крізь мене, І твій удар — моє натхнення, Моє натхнення — синє і живе, Воно живе в мені, живе...
0
0
25
Ти думаєш, що це доля, але хіба доля буде в тебе витікає крізь пальці?
Думаєш, що знайшла омріяний скарб, але чи варті ті зусилля скарбу. Потрібно лише довіритися долі, щоб вона тебе своєю течією віднесла до твого затишного берегу. Я наче це зробила, відключивши свою свідомість і довіривши почуття, але зараз не знаю чи треба було це робити.  Перебуваючи у бурі сумнівів, суперечностей і ілюзій - замислюється, а чи це так треба, чи це міраж підсвідомості, який хоче тепла і ласки. Не хочеться знову бути океаном, який бʼється об холодні скелі байдужості, намагаючись розбити цю стіну, яка зʼявилася між вами. Чи це дійсно стіна, чи реальність, яку я вперто не хочу приймати? Байдужість, яку я не хочу бачити, але яка тихо і підступно підкрадається, як смерть.  Залишається лише віра, надія і любов. Три провідника з темної гущі страхів. Позитив не врятує зранену душу, яка прагне спокою. Це шлях вперед, чи тисячі кроків назад? Бажання згубні, порочні, але чи не вони нас штовхають далі рухатися? Що ж таке рух? Чи є в ньому сенс? Статика чи динаміка? Баланс. 
0
0
53
Літечко красне
Ах, як хочеться просто сонця,  Просто неба і просто зірок,  Просто знов відчинити віконце Й чути щебет птахів про щось. Наше місто майже відквітло, Скоро осінь його зітре. Промайнуло так швидко літо І дощами вже вкрилось все. Мені б моря зовсім шматочок,  Щоб п'яти пестив пісочок. Мрію знов про обійма літні, Але мерзну в холодному вітрі. Знову осінь запалить вогні, Все довкола собою прикрасить, Але сумно, так сумно мені, Бо так хочу я в літечко красне.
2
0
69
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
3
83
88
Особисте, Думки вголос, Різне
4
95
А ой...
Новини
2
49