Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Янгол пiд дощем Как трудно встретить своего человека в этом бурном мире, как непросто понять друг друга и как легко...
  • الشيطان الوسيم||The Handsome Devil وماذا إن قُلبت الموازيين لتجدي نفسك بين ليلة وضحاها تلك الغنية المشهورة بدلاً من اخري فقيرة اُستنزِف...
  • Вибір Серця |16+| Раптова новина про заміжжя ввела Лілю у сум'яття, кардинально змінивши її сіре буття. Та якби...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Пока ещё пахнет дождём
Давай поставим на паузу? Видимо,пришло время. Давай остановимся здесь, Пока позволяет мгновение. Не стоит обдумывать всё, Когда побеждают сомнения. Пока ещё пахнет дождем- Нам есть,о чём рассказать. Быть может, не нужно пытаться Всё сразу понять и узнать. Пока ещё пахнет дождём — Нам есть, что друг другу сказать. Пока ещё пахнет дождём, И август хранит свои тайны...
1
0
24
Може вийдеш за мене?
- Може вийдеш? - Та ні, не вийду. - Я серйозно! - А я вже ні 😂. - Ти за шлюб, А я за зміну. Ти на небі, А я на землі.
2
0
71
Дівчина-Мова
Колись дуже давно, Коли люд знав лише тільки жести, Народилось воно - Диво з див, що нам зміг світ принести. Народилася та, Котру мовою всі називали І не схожа вона На усіх, з ким життя проживала. Вона мала талант, В слово звуки швиденько складала, Всім у світі речам Вона назви так вдало давала І жила в самоті, Бо її чомусь всі уникали, Навіть рідні батьки Кепкували, хвалили замало. Було сумно тоді, Але дівчина справу робила І на жести лише Говорила словами красиво. Ішов час і зросла Дівчинонька, а мова із нею, Розквітала вона, Бо була тепер мовою тею. Зажили всі слова Навіть в реченнях, навіть піснями. Так раділа душа, Бо усі говорили словами. І дорослі також, Через сумнів, зневіру і спрагу, Приєднались до всіх. Тепер люд спілкувався віршами. Саме так почалось, Саме так народилася мова. Своя в кожних устах Задзвеніла, мов пісня ранкова. Нею плакали всі, Нею вперше в коханні зізнались, Нею в темні часи За свободу народи здіймались. Нею мати дитя Колисковою ніжно вкривала, Нею правда свята Крізь століття безстрашно лунала. І хоч час проминав, І мінялися долі та люди, Мову кожен, хто мав, Ніс у серці крізь бурі усюди. Бо допоки живе Хоч одне незабутнєє слово, Доти світ не згаса, Доти вічно співатиме мова. Зережімо її — не зі страху, не через закони. Бо втрачаючи мову, втрачаємо власні долоні, Що тримали колись нашу пам'ять, коріння і крила. Адже мова... вона нас людьми на землі народила.
1
0
29
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103