Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Демони та інші цікаві створіння Історія звичайної дівчинки з незвичайними можливостями. Вона бачить те, що іншим невидиме. Мислить і...
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
  • Особлива. Мій 14-тий день народження Ось і настав цей день! Ви навіть не уявляєте, як я чекала його! Ще місяць тому батьки спитали в мене...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Миражи
Так рядом, но так далеко. Так близко, но так необъятно. Так верно, но мимо души. Так точно — острей лишь ножи. Во всей этой нити дорог Легко нам найти человека. Но что, если это лишь ветер, А тень — отражение твоё? По самому краю,вблиз пламени, Вращаются все наши дни. Кто может остаться нераненым? А кто победит миражи?
0
0
31
" Осінь настала "
Ніжна і тепла осінь настала Листя поливуть по осінній воді Дивляться ніжно дерева на мене Як проливаю я сльози свої . Ти так далеко десь в іншім краю Вітер тривожинь холодну блакить Листя кружляє мов в танці летить Стежка у небо веде в далині Сумно і пусто тепер на душі . Ти так далеко десь в іншім краю Слухаю осінь як казку сумну Серцем у мріях до тебе лечу Вірність і ніжність свою збережу . Хмари нависли як сірий туман Спогад про тебе , як сірий обман Сонце сховалось за обрій у тінь Шлю я до тебе любов із глибин . Час уповільнює спогадів біг Жовтий листок опустивсь на поріг Наче твій лист що чекаю давно Дивлюсь крізь сльози у холодне вікно Де наше щастя ? Розмите воно ! Та попри смуток і тугу ночей Я не забуду тепло твоїх очей Вірю що змиє розлуку зима І хоч навколо зараз пітьма Знаю кохання здолає сама. А золотий цей листопад Усе кружляє невпопад Змиває дощ твої сліди Там де розбіглись ми тоді Летить мій сум у небеса Де згасла осені краса .
0
0
68
Якби можливо було душі малювати
Якби можливо було душі малювати, Твоя була б з усіх найкрасивіша, Була б яскрава, тепла, радісна, крилата, Бо сміхом розбивала б грішну тишу. На полотні — світанки кольорові, Де сонце вчиться лагідно світити, І квіти, що від щастя випадково Схотіли у твоїх долонях жити. Там небеса були б такі безкраї, Щоб мріям не ставало тісно в серці, А вітер, що дороги обирає, Співав би про любов у кожній весні. І навіть в час, коли на серці хмарно, Коли тривога стукає у груди, Твоя душа світилася б так гарно, Щоб віри не втрачали інші люди. Нам на землі так пощастило тебе знати Такою теплою і доброю людиною. Якби можливо було душі малювати — Твоя душа була б найкращою картиною.
1
0
4
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62