Вибір редакціїВсі
Dark Places (a werewolf story)
Azeemah Jimoh
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Лише тут. Лише зараз. Лише з тобою Кохання... Воно завжди різне. Приходить невчасно. Ніколи не знаєш, звідки очікувати. Так легко сплут...
    Вікторія Яковчук
  • Мій учитель магії 2046 рік... Для людей магія стала невід'ємною частиною життя. Наша головна героїня Тада Тоука навчає...
    Mari Mey
  • Усе починається з дружби Це історія наївного підліткового кохання. Шкільна любов–це одна з безглуздих речей у житті, тому що...
    Ференіка Грушецька
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Grand Finale
The Memories Keeper
It's the way we moving the way we living the way we breathin' what's we're up to who we want to be to what people, what places where are we heading to? yo, i meetcha toworrow and maybe I live tomorrow so meet me in the graveyard, gotta tell a story a story of life, a story of love a tragedy, a comedy or whatever your mind's up to cry or laugh, smile or grudge you gonna choose gonna live or gonna die choose your way choose your path choose your fuckin' final Grand Finale
0
0
42
Дівчина-Мова
Ашаннiя
Колись дуже давно, Коли люд знав лише тільки жести, Народилось воно - Диво з див, що нам зміг світ принести. Народилася та, Котру мовою всі називали І не схожа вона На усіх, з ким життя проживала. Вона мала талант, В слово звуки швиденько складала, Всім у світі речам Вона назви так вдало давала І жила в самоті, Бо її чомусь всі уникали, Навіть рідні батьки Кепкували, хвалили замало. Було сумно тоді, Але дівчина справу робила І на жести лише Говорила словами красиво. Ішов час і зросла Дівчинонька, а мова із нею, Розквітала вона, Бо була тепер мовою тею. Зажили всі слова Навіть в реченнях, навіть піснями. Так раділа душа, Бо усі говорили словами. І дорослі також, Через сумнів, зневіру і спрагу, Приєднались до всіх. Тепер люд спілкувався віршами. Саме так почалось, Саме так народилася мова. Своя в кожних устах Задзвеніла, мов пісня ранкова. Нею плакали всі, Нею вперше в коханні зізнались, Нею в темні часи За свободу народи здіймались. Нею мати дитя Колисковою ніжно вкривала, Нею правда свята Крізь століття безстрашно лунала. І хоч час проминав, І мінялися долі та люди, Мову кожен, хто мав, Ніс у серці крізь бурі усюди. Бо допоки живе Хоч одне незабутнєє слово, Доти світ не згаса, Доти вічно співатиме мова. Зережімо її — не зі страху, не через закони. Бо втрачаючи мову, втрачаємо власні долоні, Що тримали колись нашу пам'ять, коріння і крила. Адже мова... вона нас людьми на землі народила.
1
0
34
Фальшиві друзі
Ашаннiя
Коли ви втрачаєте фальшивих друзів, Ви зовсім нічого не втрачаєте. Лише розбиваються маски ілюзій, А правду нарешті приймаєте. Хто просто був поруч — піде без вагання, Де вигода згасне — розвіється дим. Та щирі серця, попри випробування, Ніколи вони не залишать твій дім. Не бійтесь втрачати усіх, хто не щирий. Не кожен, хто поруч, душею рідня. Бо краще іти по життю із єдиним, Ніж фальш і брехню ковтати щодня. Нехай відлипає усе випадкове, Щоб місце для щирості в серці було. Бо дружба — не просто якесь модне слово, А світло, що душу крізь бурі вело.
2
0
65
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Риша 2021-03-06 01:17:02
С добрым утром
Думки вголос
Когда заря потушит ночные фонари И шум машин разбудит город спящий Я тихо попрошу: «Сейчас не уходи! Отложим все дела под ключ и в ящик.» Нам два часа даёт заря на счастье, А после, поглотит нас в бытие. Мы растворимся в неге и объятьях, Забив на то, что не одни мы на земле.
8
175
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:21:06
Почему?
Думки вголос, Питання
Я столько раз хотела умиреть.... Просто взять и не проснутся, Улыбаясь окружающим вокруг... Я ревера в душе как ребёнок. Мне хотелось кричать из всех сил Но боялась что кто-то услышит И от этих безумных речей Не заметив того что ломаюсь Я смотрю на фотки свои Где я вроде от сердца улыбаюсь И потом понемала что улыбка у меня фальшивая, по этому хочу я вас спросить скажите что сомной не так???
4
1
104
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:25:56
Думки вголос, Питання
Мне кажется все скем я сближаюсь сдрадают из за меня... Я приехала в Москву но сейчас желею, не могу написать почему, боюсь не знаю чего, я чесно стараюсь быть позитивной и улыбчевой, нравится окружающим... В итоги желаю смерти, прощу кто знает ответ что это со мной???
1
103
Surgebook - соціальна мережа для
читачів та письменників.
Інформація Правила сайту Політика конфіденційності Угода користувача Публічна угода оферти
Мобільний додаток
Оплата Оплата картками Visa і Mastercard
забезпечується сервісом онлайн-
платежів Portmone.com. Безпека
оплати підтверджена міжнародним
аудитом PCI DSS.

Служба підтримки: тел.
+380(44)2000902,
support@portmone.com
Авторські права на твори належать авторам та охороняються законом.
Будь-яке використання творів можливе лише за згодою його автора.

Сайт може містити матеріали, які не призначені для перегляду особами, які не досягли 18 років!
© 2020 Surgebook. All rights reserved.