Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Анна. Тисяча вісімсот двадцять сім днів пекла Пересічна дванадцятирічна школярка, пересічний білий міні-вен, хто б міг подумати що Анну спіткає мн...
  • Три дні до... Закохані Іван та Іванна виграють безкоштовну путівку до санаторію. Там вони проводять найкращий міся...
  • Приставка буде повернена Перед прочитанням: ця книга є другою частиною книги "З дівок у леді", що знаходиться за посиланням:...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Якби можливо було душі малювати
Якби можливо було душі малювати, Твоя була б з усіх найкрасивіша, Була б яскрава, тепла, радісна, крилата, Бо сміхом розбивала б грішну тишу. На полотні — світанки кольорові, Де сонце вчиться лагідно світити, І квіти, що від щастя випадково Схотіли у твоїх долонях жити. Там небеса були б такі безкраї, Щоб мріям не ставало тісно в серці, А вітер, що дороги обирає, Співав би про любов у кожній весні. І навіть в час, коли на серці хмарно, Коли тривога стукає у груди, Твоя душа світилася б так гарно, Щоб віри не втрачали інші люди. Нам на землі так пощастило тебе знати Такою теплою і доброю людиною. Якби можливо було душі малювати — Твоя душа була б найкращою картиною.
2
0
15
" Осінь настала "
Ніжна і тепла осінь настала Листя поливуть по осінній воді Дивляться ніжно дерева на мене Як проливаю я сльози свої . Ти так далеко десь в іншім краю Вітер тривожинь холодну блакить Листя кружляє мов в танці летить Стежка у небо веде в далині Сумно і пусто тепер на душі . Ти так далеко десь в іншім краю Слухаю осінь як казку сумну Серцем у мріях до тебе лечу Вірність і ніжність свою збережу . Хмари нависли як сірий туман Спогад про тебе , як сірий обман Сонце сховалось за обрій у тінь Шлю я до тебе любов із глибин . Час уповільнює спогадів біг Жовтий листок опустивсь на поріг Наче твій лист що чекаю давно Дивлюсь крізь сльози у холодне вікно Де наше щастя ? Розмите воно ! Та попри смуток і тугу ночей Я не забуду тепло твоїх очей Вірю що змиє розлуку зима І хоч навколо зараз пітьма Знаю кохання здолає сама. А золотий цей листопад Усе кружляє невпопад Змиває дощ твої сліди Там де розбіглись ми тоді Летить мій сум у небеса Де згасла осені краса .
0
0
69
Коли творчість не має меж
Коли творчість не має меж, Не існує високих веж. Всі приховані цілі і мрії Здійсняються в різних подіях. Бо натхнення не знає стін, Не кориться законам змін. Воно крила душі розправляє І до світла її підіймає. Там, де серце говорить без слів, Народжується щирий спів. І з маленької світлої миті Можуть Всесвіти бути відкриті. Не бійся творити й світити, Крізь негоду вперед летіти. Адже той, хто душею палає, Навіть зорі вночі вмикає.
1
0
0
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62