Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Особлива. Мій 14-тий день народження Ось і настав цей день! Ви навіть не уявляєте, як я чекала його! Ще місяць тому батьки спитали в мене...
  • Квініум. Частина I Що робити, коли твоє життя міняється на сто вісімдесят градусів? В твій дім вриваються невідомі люди...
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
love
Случайные встречи-они не случайны. Запомни моменты и с Кем хорошо. Любимые люди-они изначально Тебя замечают и дарят тепло. Любовь, доброта, понимание.. В мире жёстоком такой дефицит! Есть те,кто "родной" на словах, Но по факту..самый чужой из самых чужих. Случайные встречи, любимые люди... Я вас так ценю,слов не подобрать. Ведь вы-драгоценность, подарок от Друга. Скажу лишь одно:я вас очень люблю!
1
0
103
Сині очі
В полоні безглуздих безсонних ночей, Де усмішка дуже лукава, Тону у безодні тих синіх очей - Яскравих очей скандинава... По тілу долоня блукає сама Рельєфи так м'язів цікаві А очі - неначе морозна зима - З теплом літа дуже яскравим... Той жар, що палає, огорне сповна І тісно придавить в перину. І ці самі очі побачить війна, Вони ж побачать дитину. В полоні болючім, між сотень ночей, Де блискавки, рани і лава, Потону у сльозах без милих очей Без синіх очей скандинава...
0
0
82
Ти думаєш, що це доля, але хіба доля буде в тебе витікає крізь пальці?
Думаєш, що знайшла омріяний скарб, але чи варті ті зусилля скарбу. Потрібно лише довіритися долі, щоб вона тебе своєю течією віднесла до твого затишного берегу. Я наче це зробила, відключивши свою свідомість і довіривши почуття, але зараз не знаю чи треба було це робити.  Перебуваючи у бурі сумнівів, суперечностей і ілюзій - замислюється, а чи це так треба, чи це міраж підсвідомості, який хоче тепла і ласки. Не хочеться знову бути океаном, який бʼється об холодні скелі байдужості, намагаючись розбити цю стіну, яка зʼявилася між вами. Чи це дійсно стіна, чи реальність, яку я вперто не хочу приймати? Байдужість, яку я не хочу бачити, але яка тихо і підступно підкрадається, як смерть.  Залишається лише віра, надія і любов. Три провідника з темної гущі страхів. Позитив не врятує зранену душу, яка прагне спокою. Це шлях вперед, чи тисячі кроків назад? Бажання згубні, порочні, але чи не вони нас штовхають далі рухатися? Що ж таке рух? Чи є в ньому сенс? Статика чи динаміка? Баланс. 
0
0
131
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
А ой...
Новини
2
49
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65