Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Янгол пiд дощем Как трудно встретить своего человека в этом бурном мире, как непросто понять друг друга и как легко...
  • Приставка буде повернена Перед прочитанням: ця книга є другою частиною книги "З дівок у леді", що знаходиться за посиланням:...
  • Кохання із запахом кави Ми не взлюбили один одного з першого погляду. Він той, через кого моє життя пішло на дно, і той, хто...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Чорний пластир
Зазвичай, вони можуть вдарити, Чи вбити, вбитих — не жалісно. Та любові, нашого прагнення, Як у штормі, здається мрією. Припиняй, плакали вже за нас. На пів кроку впали? — Тож, тепер вставай! Йди собі у темряві, серед них, байдужих, Так вони з тобою, улюблений, квітучий! Засинай, нехай по стінам холодом, Я тебе зігрію тілом, ніжним голосом. Звісно не залишу, тріском на краю ліжка, Треба закурити, треба відкрити вікна. Не згасай, іноді буде боляче, Мій кришталь, вкритий в обіймах сонячних. Як скрипаль, тисне на нитки розпачі, Ми — як тіні, граємось у тлі з безоднею. Не чекай, якщо у грудях діри наскрізь, Я тебе врятую, наклею чорний пластир, І від скаженої ліри, знайду тих лікарі́в, Дочекайся миру і трошки світлих днів. Ти впізна́єш голос із застиглого завтра, Де твоя самота — лише згаслая ватра. То твій сміх? Це ми вижили, вір мені, чуєш? Ми літаємо там, де ти тільки кочуєш. Тихше, дихай... Я знаю, як стиснуло горло, Як усе, що ти любив, наче порохом стерло. Наче лист, повернув крізь роки та дотягся, Я — це ти, той що витримав і не зламався. ​Не зважай, якщо світ розсипається вщент, Я тримаю тебе в цей критичний момент. І від чорної ночі, де кожна секунда — кат, Принесу тобі звістку: немає шляху назад. ​Не дивуйсь, я пишу із завтрашнього, Там, де страх твій став просто тишею. Всі надії, нашого прагнення, Стали світлом, а не мрією. Не сумуй, витерли сльози ми. Ти зміг піднятись? — Тож, встань і іди! Я дивлюсь на тебе, мій рідний, улюблений, Я — це ти, нарешті врятований!
1
0
54
Каїнова печать
Душать думки, Холодний піт тече, Скрізь тонкі судини, Лякаючи нерви. Багно всюди, Витираю серветками, Та навіть білими руками, Тонучи у болоті оточення. —Будь як ми. —Геть, самостійності —Не ускладнюй життя —Ти-божевільний. Ґречно поклонюся фарисеям, Забувши їхні заповіти, Клапті чорнил та правил Заради пошуку себе. Шукаю долю у очах, Живу тисячами життів, А не приймаю правила жахливого фатуму.
0
0
54
February 15
Пока мы проводили свои выходные, Февраля середина уже наступила! Тусы и танцы,смех,вайб и жизнь.. Не без морозов-зима остается зимою. Разница лишь в небольшом измерении миль: Лёд и морозы-в тебе они иль под тобою? Да,зима пролетает,и зимняя стужа, Пожалуй,решила покинуть нас напрочь. Поэтому мы, слегка так собравшись, Решаем вопрос уходящей зимы. И вновь,несомненно,в ожидании весны.
0
0
50
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
3
83
88
Особисте, Думки вголос, Різне
4
95
А ой...
Новини
2
49