Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
  • Квініум. Частина I Що робити, коли твоє життя міняється на сто вісімдесят градусів? В твій дім вриваються невідомі люди...
  • Меломан: Месник з Пекла Олександр Чудновський виходить на свободу. Молодий та сповненний життям хлопець, вирішує розпочати в...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Тіні та Зірки
Погляд її - зоряний пил і туман, У ньому мільйони далеких планет. Життя починалося як гіркий обман, Там, де у підвалі губиться світло. Голод і холод - ціна за спокій, Але Карумі не зламано, ні. Бордова лисиця під її рукою, Як тихе, забуте, з дитинства привіт. Знову літо. В Імперії спека, Або ніч укриває вдома. Дванадцятий загін - за її спиною, Коли настає велика темрява. Хітомі жива - це головний маяк, Кулон на грудях зігріває мрією. І нехай не розвіється минулого морок, Вона не одна на дорозі крута. Нехай музика злиться і сумно співає, Вона все пройде, не залишивши сліду. Команда 12 - в серці живе, Як найяскравіша у небі зірка.
1
0
87
Що ж теперішнє?
Чи є теперішнє точкою між минулим і майбутнім? Все що буде відбуватися відбулось. Я подумала написати це і я пишу це. Подумаю - майбутнє, написала - минуле. Одна мить, ні не мить, секунда, мілісекунда розділяє минуле і майбутнє.
0
0
134
Ти думаєш, що це доля, але хіба доля буде в тебе витікає крізь пальці?
Думаєш, що знайшла омріяний скарб, але чи варті ті зусилля скарбу. Потрібно лише довіритися долі, щоб вона тебе своєю течією віднесла до твого затишного берегу. Я наче це зробила, відключивши свою свідомість і довіривши почуття, але зараз не знаю чи треба було це робити.  Перебуваючи у бурі сумнівів, суперечностей і ілюзій - замислюється, а чи це так треба, чи це міраж підсвідомості, який хоче тепла і ласки. Не хочеться знову бути океаном, який бʼється об холодні скелі байдужості, намагаючись розбити цю стіну, яка зʼявилася між вами. Чи це дійсно стіна, чи реальність, яку я вперто не хочу приймати? Байдужість, яку я не хочу бачити, але яка тихо і підступно підкрадається, як смерть.  Залишається лише віра, надія і любов. Три провідника з темної гущі страхів. Позитив не врятує зранену душу, яка прагне спокою. Це шлях вперед, чи тисячі кроків назад? Бажання згубні, порочні, але чи не вони нас штовхають далі рухатися? Що ж таке рух? Чи є в ньому сенс? Статика чи динаміка? Баланс. 
0
0
150
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62