Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Квініум. Частина I Що робити, коли твоє життя міняється на сто вісімдесят градусів? В твій дім вриваються невідомі люди...
  • Приставка буде повернена Перед прочитанням: ця книга є другою частиною книги "З дівок у леді", що знаходиться за посиланням:...
  • Третій гріх – Хіть Трапиться так, що один вампір купить Глорію, за законом. І стане це для неї найтяжчим полоном. Його...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Рапорт у відпустку
Дорога втомилась під кроком важким, І небо над нами стає мовчазним. Я бачив багато, я чув через край, Тепер мені, прошу, хоч спокій віддай. Лишилися шрами, запеклись слова, Бо вдома чекає родина моя. Там сонце сідає за старий паркан, І тихо зникає вечірній туман. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло. ​ Я вивчив напам'ять всі цифри та звіти, Та хочеться просто той ранок зустріти. Втомилися очі від кнопок і справ, Я б вдома на ґанку хоч день простояв. Забуду дедлайни, лишу монітори, Там інший у серця тепер монітор. Там кава у горнятку пахне інакше, Там бути собою — і легше, і важче. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло.
3
0
62
...
Не поверишь, если не проживал Не чувствует сердце, если не знал И как не вращать в пальцах ключи Имеют свойство ускользать они И раньше не был никем И до был кем-то для кого Закрываем глаза уснуть И так больно осознать, что в этом суть. Не стал кем мечтал и пусть. Вращал всё, когда не знал, что Суть была в другом. Мы как игроки не в те игры играем картами, а выпадают шашки. Расставить может и возможно, но уже Нет желаний. Звучит скрипка, и мне не сыграть на ней. Иногда душой играет всё не то.
0
0
63
Я б хотіла
Я б хотіла Тобі сказати, Що на серці нема журби, Що в долоні нема верби І немає на що плекати.  Але вірю, існуєш Ти, І я мушу Тебе пізнати, Я повинна Тобі довіряти І кохати, як це робиш Ти.
1
0
18
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
3
83
88
Особисте, Думки вголос, Різне
4
95
А ой...
Новини
2
49