Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • За кермом Вел Дамер на прізвисько Механік має кримінальне минуле, яке не бажає його відпускати. Складні життєв...
  • Twins „Erkölcstelenül élünk. Minden nap az ő csókja után sóvárgok, miközben a nővérével bújok össze esténk...
  • Мій учитель магії 2046 рік... Для людей магія стала невід'ємною частиною життя. Наша головна героїня Тада Тоука навчає...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
" Осінь настала "
Ніжна і тепла осінь настала Листя поливуть по осінній воді Дивляться ніжно дерева на мене Як проливаю я сльози свої . Ти так далеко десь в іншім краю Вітер тривожинь холодну блакить Листя кружляє мов в танці летить Стежка у небо веде в далині Сумно і пусто тепер на душі . Ти так далеко десь в іншім краю Слухаю осінь як казку сумну Серцем у мріях до тебе лечу Вірність і ніжність свою збережу . Хмари нависли як сірий туман Спогад про тебе , як сірий обман Сонце сховалось за обрій у тінь Шлю я до тебе любов із глибин . Час уповільнює спогадів біг Жовтий листок опустивсь на поріг Наче твій лист що чекаю давно Дивлюсь крізь сльози у холодне вікно Де наше щастя ? Розмите воно ! Та попри смуток і тугу ночей Я не забуду тепло твоїх очей Вірю що змиє розлуку зима І хоч навколо зараз пітьма Знаю кохання здолає сама. А золотий цей листопад Усе кружляє невпопад Змиває дощ твої сліди Там де розбіглись ми тоді Летить мій сум у небеса Де згасла осені краса .
0
0
30
Плинність
Прокидаються дні в смутному подвір'ї, Прокрадається осінь тобі вже під сніг.. Де печалі — там життя втрачається й приходить знову, Смерті звук під нічним покровом, Життя не розпускається саме по собі, Його розпускає людина, Мов квітки бутон навесні
0
0
110
" Коханий сизокрилий "
Тримай мою лодоню Й не відпускай ніколи Ми подолаєм разом : Невзгоди та печаль . Коханий сіроокий Мій голуб сизокрилий Люблю тебе безмежно Без тебе так бентежно Твій дотик наче квіти В душі моїй квіли . Як дивишся на мене Нічого так не хочу Як знов зловити погляд Закоханих очей . Я дякую за ніжність За щастя , за турботу За те , що маю крила Коли з тобою тут ! Ти моя панацея - Моя прекрасна втома Коханий сіроокий - Мій любий , чоловік ! . Слова твої кохання Мов ковдра обгортають Так гріють моє серце Твоїм ніжним теплом Навіки наші долі , Мов ріки поєднались І стали океаном Безмежним для обох .
0
0
51
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62