Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Квініум. Частина I Що робити, коли твоє життя міняється на сто вісімдесят градусів? В твій дім вриваються невідомі люди...
  • Три секунди до... Історія, яка залишить хвилююче відчуття. Усім відомий момент коли втрачаєш сенс життя, коли люди які...
  • Приставка буде повернена Перед прочитанням: ця книга є другою частиною книги "З дівок у леді", що знаходиться за посиланням:...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
One day...
One day I'll wake up Being surrounded by arms By warm arms And I will know I will I will hope, and I will pray For better days For new sunny day For new smile To see her look at me To feel her hand At my cheek To know... that it'll be alright That I'll come home That someone's waiting Someone's waiting for me... ... One day...
0
0
42
Коли творчість не має меж
Коли творчість не має меж, Не існує високих веж. Всі приховані цілі і мрії Здійсняються в різних подіях. Бо натхнення не знає стін, Не кориться законам змін. Воно крила душі розправляє І до світла її підіймає. Там, де серце говорить без слів, Народжується щирий спів. І з маленької світлої миті Можуть Всесвіти бути відкриті. Не бійся творити й світити, Крізь негоду вперед летіти. Адже той, хто душею палає, Навіть зорі вночі вмикає.
2
0
86
хочу своболи
сусіднє вікно, згасло світло у спальні змучена лежу, тону в червоній ванні над головою сирі стіни тихо шепочуть а мухи невпинно руки підло лоскочуть з дому додому так кожен день на повторі голова даремно ковтає язик у промові там зовтався лиш вітер, ні краплі думок боляче нестерпно з очей не піде струмок холод обгризає шкіру як дикий пес який придурок ці зміни в моє життя внес я так хочу свободи, я так хочу на волю я не хочу залишатись в оковах нестерпного болю шум у очах, я давно вже звик гіркий смак на губах чогось ше не зник твої голосові у вухах в мене на повторі боюсь втратити тебе у власній неволі ти казав шо це минуле і вже не вернеться хочеться вірити та вже серце не б'ється на столі шматки паперу записані літом не згадаю що було під вишневим цвітом певно ми були раді що ще не померли встигли зустрітись хоч душі роздерли це літо проведемо найкраще востаннє ти не знаєш як мій світ невпинно згорає
0
0
50
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103