Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
  • Руда Принцеса Дівчинка Соня сором'злива, але дуже життєрадісна та талановита. 10 клас і від Соні не має сліду, це...
  • Три секунди до... Історія, яка залишить хвилююче відчуття. Усім відомий момент коли втрачаєш сенс життя, коли люди які...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
...
Ок, я слегка Чёрт возьми, если бы кто сказал, что грязь может ранить — не поверил бы. Но твоя — ранила. До сих пор ноет внутри, как синяк, который не уходит, Мозг играет твою ложь каждый вечер На повтор, точит как нож. Я не святой, не правильный. Но тебя тихо, тупо честно. Сам себе казался мягче, чем обычно. Именно мягкость ты и порезала — аккуратно, точно, зная, где рана больнее. Сейчас ловлю себя на том, Что скучаю не по тебе, А по версии "недотебя", созданной для меня. Да, верил… как думаешь. Был отчаянный, но живой. Сейчас другой. Чуть усталый от того, что чувства всё ещё отзываются фантомной болью. Знаешь… нет злобы, не проклинаю, как бы в лом. Стою в этой тишине, Да — " в тихом ахуе ". От того, как может болеть то, что было Доступным всем бухлом. Да резок, да был честен. "Сходимся и расходимся, не знаю где находимся ". Думал дело в возрасте, а узнал, что - в человеческой повести. Стал сам грести, понял: в твоей совести, Все буквы остались без сложностей. Яркой картинкой > без особенностей.
0
0
146
Ти думаєш, що це доля, але хіба доля буде в тебе витікає крізь пальці?
Думаєш, що знайшла омріяний скарб, але чи варті ті зусилля скарбу. Потрібно лише довіритися долі, щоб вона тебе своєю течією віднесла до твого затишного берегу. Я наче це зробила, відключивши свою свідомість і довіривши почуття, але зараз не знаю чи треба було це робити.  Перебуваючи у бурі сумнівів, суперечностей і ілюзій - замислюється, а чи це так треба, чи це міраж підсвідомості, який хоче тепла і ласки. Не хочеться знову бути океаном, який бʼється об холодні скелі байдужості, намагаючись розбити цю стіну, яка зʼявилася між вами. Чи це дійсно стіна, чи реальність, яку я вперто не хочу приймати? Байдужість, яку я не хочу бачити, але яка тихо і підступно підкрадається, як смерть.  Залишається лише віра, надія і любов. Три провідника з темної гущі страхів. Позитив не врятує зранену душу, яка прагне спокою. Це шлях вперед, чи тисячі кроків назад? Бажання згубні, порочні, але чи не вони нас штовхають далі рухатися? Що ж таке рух? Чи є в ньому сенс? Статика чи динаміка? Баланс. 
0
0
149
Тіні та Зірки
Погляд її - зоряний пил і туман, У ньому мільйони далеких планет. Життя починалося як гіркий обман, Там, де у підвалі губиться світло. Голод і холод - ціна за спокій, Але Карумі не зламано, ні. Бордова лисиця під її рукою, Як тихе, забуте, з дитинства привіт. Знову літо. В Імперії спека, Або ніч укриває вдома. Дванадцятий загін - за її спиною, Коли настає велика темрява. Хітомі жива - це головний маяк, Кулон на грудях зігріває мрією. І нехай не розвіється минулого морок, Вона не одна на дорозі крута. Нехай музика злиться і сумно співає, Вона все пройде, не залишивши сліду. Команда 12 - в серці живе, Як найяскравіша у небі зірка.
1
0
84
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62