Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Cold Burning Hearts EVERYONE YOU MEET IS FIGHTING A BATTLE YOU KNOW NOTHING ABOUT.... BE KIND, ALWAYS!! Hunter Black......
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
  • الشيطان الوسيم||The Handsome Devil وماذا إن قُلبت الموازيين لتجدي نفسك بين ليلة وضحاها تلك الغنية المشهورة بدلاً من اخري فقيرة اُستنزِف...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Літечко красне
Ах, як хочеться просто сонця,  Просто неба і просто зірок,  Просто знов відчинити віконце Й чути щебет птахів про щось. Наше місто майже відквітло, Скоро осінь його зітре. Промайнуло так швидко літо І дощами вже вкрилось все. Мені б моря зовсім шматочок,  Щоб п'яти пестив пісочок. Мрію знов про обійма літні, Але мерзну в холодному вітрі. Знову осінь запалить вогні, Все довкола собою прикрасить, Але сумно, так сумно мені, Бо так хочу я в літечко красне.
1
0
23
Ти поклич, як зірки на світанні...
Ти поклич, як зірки на світанні Згаснуть. І я почну все спочатку. Із прологу. З банальної фрази... А чи краще кінець дописати? Незавершений розділ лишився. Там з тобою була я щаслива. То чому за нове ми взялися, Адже не дописали ще книгу? Крізь життя сторінки в лабіринті Силует твій здалека впізнаю. Розминулись останньої миті. І шляху повернутись немає?.. Випадково чи не випадково До сюжету лишились питання. Як тепер не почати все знову, А зійтись на сторінці останній, Щоб покликати мала ти змогу. І щоб я голос рідний почула. Хай нарешті у цім епілозі На світанні тебе обійму я.
2
1
78
Мої друзі стали вулицями
Мої друзі стали вулицями. Де б не була, Я всюди їх зустрічаю. Залюднені, широкі, величні, Вони зустрічають світанок, Гріються під сонцем мирних днів, Яких тепер буде вдосталь. Мої друзі стали тими, Хто повернув мир У мою країну. Кажуть, люди забуваються, Та моїх друзів Пам'ятатимуть вічно. Завмирає серце, Коли в українському місті, Йдучи вулицею, Бачу знайоме ім'я. Всі міста для мене стали рідними. Куди б не поїхала, Я завжди вдома, Бо всюди маю друзів. Рани ще не загоїлись, Особливо ті, що в душі. Там завжди болітиме. Та я знаю, За що ми боролися. І коли бачу жовто-блакитний стяг, Усміхнених, вільних людей, Відбудовані міста, То розумію - Це те майбутнє, Яке ми захищали. Мої друзі стали вулицями - Тихі й гамірні, Строкаті й стримані, Вони ведуть кудись за небокрай. Та я б хотіла, Нестерпно хотіла, Щоб вони просто Були живі.
1
0
72
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
3
83
88
Особисте, Думки вголос, Різне
4
95
А ой...
Новини
2
49