ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
@dianamay
Блог Все
;)
Разное
5
2
27
куку
Вопросы
7
8
86
Нужна помощь, Мысли вслух
7
2
77
Книги Все
Стихи Все
На краще
Бачиш, час не лікує. Можуть пройти й роки, До поки біль хтось втамує, До поки звільнешся ти. А може пройти й так швидко, що обертом світ та душа. Коли ти не знаєш причини, та знаєш, що став на свій шлях. Наче небо спустилось на землю, а земля та втікає з під ніг. І із вуст тікає таємне, поки в світі падає сніг. Може бути це зараз чи потім. I нехай десь шляхи розішлись, я залишу слова на повторі: «Ми будем щасливі, колись.» Лиш вір та не намагайся забутись будь-як, де-не-де. Десь поруч є твоє щастя та тихо чекає тебе. Озирнись, якщо не побачиш, тоді, напевно не час. Всі зміни будуть на краще, на краще для кожного з нас.
8
0
348
Як просто мене згубити
Як просто мене згубити.. Дрібним подихом збити з ніг. Хоч кому ж би було зловити, Та прозорий до серця поріг. Наче з лялькою граюсь обличчям, Наче зброю тримаю я спокій. Та чи буде стан цей вічним? Чи поселиться в нірці глибокій. Розкладе в шафу всі свої речі. Літні шорти, куртку зимову зустрічатиме тихий вечір, 3і мною шукаючи мову. Ми ділитимем каву зранку, Він реготатиме з мого акторства. Як я чітко граю в мовчанку, Тут зайве тепер красномовство. Скільки будемо разом жити? Звикати? Боротись? Як йти? Як просто мене згубити.. Дрібним подихом.. До пустоти..
16
2
215
Поезія
Чи знаєте?.. Поезія солодка, Мов омиває душу та клітини. Кожне слово, рими кожна нотка до серця тихо, мов пір'їна лине. Так м'яко, ніжно падає додолу І щось торкає, змінює в думках. То стане вона ліками від болю, то стане краплею сльозини на очах. Поезія...Яке чарівне слово! І скільки в ньому сховано ще слів, скільки світів та різних хвиль навколо Крізь покоління й довгий плин років. Мене лікує дар цей та натхнення, Вірші кохані давні та нові поетів вірних, що несуть знамення Творців за тінню крізь свої вірші. Це щось таке, без чого ти не вмієш, Не можеш дихати та жити просто так. Читаєш, пишеш... І тебе то гріє! Не просто пояснити.. Та це факт! І хоч без слави, "в стіл" чи тільки друзям Та все одно, без цього ти не ти! І щастя бути вірним й небайдужим до того, що тримається в тобі! Для когось забавка, дрібниця чи то дурість Для мене ж поезія – душа! Крізь сонце днів та всіх ночей похмурість завжди так нею маритиму я! Рима й рима.. Та за нею чари, неймовірні імпульси сердець. І поки існувать не перестанем Не буде і поезії кінець! Адже цю мову, нашу, солов'їну, плекати в віршах справжня благодать. I хай віки ще слів її пір'їни, До усіх душ м'якесенько летять!
12
2
180