Смола
Серафім
Ти покрита смолою Я зливаюсь з тобою Я, пробачте, бунтую І себе не рятую Ти покрита смолою зніг до голови. Я тебе не рятую, бо ти, просто ти. Я не знаю чи можу торкнутись тебе. Поки хвиля за хвилею нас несе. Поки горе за горем заходить у дім Поки ми ніби поряд, але поміж тим Не тримає мене твоє тихе зітхання Навіть крик, навіть біль і навіть зізнання Я йду геть, бо місця занадто вже мало Ти, смола, цілий всесвіт, мене - не стало Я лиш попіл, валяюсь у вазі спокійно В мене тут гнилі рештки, так рекреаційно Правда іноді нудить, іноді рве Поки вітер всі хмари кудись зажене Встигну я разів сорок стати й впасти і знову Я шукаю повтору, не бажаю обнову. А смола стікає по ніжним щокам Мене знову відправили грізно в бан А смола гаряча, але не обпікає Вихід є, вихід там, вихід тут, ні, немає.
2023-03-11 18:21:26
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Бонні
Гарний вірш, мені до вподоби метафора. Але ритміка трохи кульгає...
Відповісти
2023-06-09 08:45:55
1
Серафім
@Бонні Дякую💜
Відповісти
2023-06-09 08:48:04
1
Інші вірші поета
Ти. Сумніви. Невизначенність. Пам'ятай Каша з молоком Темний лицар (пісня)
Інші поети
Cammie
@Cammie
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16733
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2359