Смола
Ти покрита смолою Я зливаюсь з тобою Я, пробачте, бунтую І себе не рятую Ти покрита смолою зніг до голови. Я тебе не рятую, бо ти, просто ти. Я не знаю чи можу торкнутись тебе. Поки хвиля за хвилею нас несе. Поки горе за горем заходить у дім Поки ми ніби поряд, але поміж тим Не тримає мене твоє тихе зітхання Навіть крик, навіть біль і навіть зізнання Я йду геть, бо місця занадто вже мало Ти, смола, цілий всесвіт, мене - не стало Я лиш попіл, валяюсь у вазі спокійно В мене тут гнилі рештки, так рекреаційно Правда іноді нудить, іноді рве Поки вітер всі хмари кудись зажене Встигну я разів сорок стати й впасти і знову Я шукаю повтору, не бажаю обнову. А смола стікає по ніжним щокам Мене знову відправили грізно в бан А смола гаряча, але не обпікає Вихід є, вихід там, вихід тут, ні, немає.
2023-03-11 18:21:26
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Бонні
Гарний вірш, мені до вподоби метафора. Але ритміка трохи кульгає...
Відповісти
2023-06-09 08:45:55
1
Серафім
@Бонні Дякую💜
Відповісти
2023-06-09 08:48:04
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5849
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2545