Смола
Ти покрита смолою
Я зливаюсь з тобою
Я, пробачте, бунтую
І себе не рятую
Ти покрита смолою зніг до голови.
Я тебе не рятую, бо ти, просто ти.
Я не знаю чи можу торкнутись тебе.
Поки хвиля за хвилею нас несе.
Поки горе за горем заходить у дім
Поки ми ніби поряд, але поміж тим
Не тримає мене твоє тихе зітхання
Навіть крик, навіть біль і навіть зізнання
Я йду геть, бо місця занадто вже мало
Ти, смола, цілий всесвіт, мене - не стало
Я лиш попіл, валяюсь у вазі спокійно
В мене тут гнилі рештки, так рекреаційно
Правда іноді нудить, іноді рве
Поки вітер всі хмари кудись зажене
Встигну я разів сорок стати й впасти і знову
Я шукаю повтору, не бажаю обнову.
А смола стікає по ніжним щокам
Мене знову відправили грізно в бан
А смола гаряча, але не обпікає
Вихід є, вихід там, вихід тут, ні, немає.
2023-03-11 18:21:26
2
2