Смола
Ти покрита смолою Я зливаюсь з тобою Я, пробачте, бунтую І себе не рятую Ти покрита смолою зніг до голови. Я тебе не рятую, бо ти, просто ти. Я не знаю чи можу торкнутись тебе. Поки хвиля за хвилею нас несе. Поки горе за горем заходить у дім Поки ми ніби поряд, але поміж тим Не тримає мене твоє тихе зітхання Навіть крик, навіть біль і навіть зізнання Я йду геть, бо місця занадто вже мало Ти, смола, цілий всесвіт, мене - не стало Я лиш попіл, валяюсь у вазі спокійно В мене тут гнилі рештки, так рекреаційно Правда іноді нудить, іноді рве Поки вітер всі хмари кудись зажене Встигну я разів сорок стати й впасти і знову Я шукаю повтору, не бажаю обнову. А смола стікає по ніжним щокам Мене знову відправили грізно в бан А смола гаряча, але не обпікає Вихід є, вихід там, вихід тут, ні, немає.
2023-03-11 18:21:26
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Бонні
Гарний вірш, мені до вподоби метафора. Але ритміка трохи кульгає...
Відповісти
2023-06-09 08:45:55
1
Серафім
@Бонні Дякую💜
Відповісти
2023-06-09 08:48:04
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4623
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2339