20
Двадцятого я готовий отримати кулю у скроню. Тридцять третього згоден проститись с тобою. Кожен день я чую годинник тікає гучно "Тік-так" під мій пульс, дуже влучно. Я шукаю причини залишитись і не вертатись. Я шукаю, але не варто ні краплі старатись: Ти зарання зробила кожен мій крок за мене. І я тікаю від тебе, намагаючись втікти від себе. І я благаю на колінах не бігти за мною, проститись. І я не маю сили крижаною водою вмитись. Як не маю сил сказати тобі всі ці слова. Про кохання, про злість, про ревнощі. Голова Затріщала, потріскалась, стала сипучим піском. Я моральний каліка, але не разом з візком Похоронять мене. У саду цьому лиш сухостій І розірвані на шматки залишки моїх мрій.
2023-07-18 14:00:06
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3471
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6540