20
Двадцятого я готовий отримати кулю у скроню. Тридцять третього згоден проститись с тобою. Кожен день я чую годинник тікає гучно "Тік-так" під мій пульс, дуже влучно. Я шукаю причини залишитись і не вертатись. Я шукаю, але не варто ні краплі старатись: Ти зарання зробила кожен мій крок за мене. І я тікаю від тебе, намагаючись втікти від себе. І я благаю на колінах не бігти за мною, проститись. І я не маю сили крижаною водою вмитись. Як не маю сил сказати тобі всі ці слова. Про кохання, про злість, про ревнощі. Голова Затріщала, потріскалась, стала сипучим піском. Я моральний каліка, але не разом з візком Похоронять мене. У саду цьому лиш сухостій І розірвані на шматки залишки моїх мрій.
2023-07-18 14:00:06
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3837
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12977