Нічия
Останнім часом думаю, що краще би ти померла. Не бачити усмішки, не чути солодких слів. Моя ноша з кожним днем більш нестерпна. Мої очі затьмарені гірким протиріччям снів. Складно сказати чому я хочу твоєї смерті. Так хочу побачити тіло твоє в труні. Може тому, що давно ми з тобою мертві, І тільки граємося ніби-то ще живі? Можливо тому, що шукаємо сенси в простому. В словах, в прототипах фраз, навіть в мовчанні. І бачити рідне я звик у всьому чужому. Тільки не бачу сенсу в повчанні, В намаганні стати інакшим, змінити суть, Змінити своє єство. Прямо за течією. Я припускаю, що серце із сталі. Мабуть Ми завершили свою гру нічиєю.
2024-01-19 12:53:30
4
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2647
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3179