Нічия
Останнім часом думаю, що краще би ти померла. Не бачити усмішки, не чути солодких слів. Моя ноша з кожним днем більш нестерпна. Мої очі затьмарені гірким протиріччям снів. Складно сказати чому я хочу твоєї смерті. Так хочу побачити тіло твоє в труні. Може тому, що давно ми з тобою мертві, І тільки граємося ніби-то ще живі? Можливо тому, що шукаємо сенси в простому. В словах, в прототипах фраз, навіть в мовчанні. І бачити рідне я звик у всьому чужому. Тільки не бачу сенсу в повчанні, В намаганні стати інакшим, змінити суть, Змінити своє єство. Прямо за течією. Я припускаю, що серце із сталі. Мабуть Ми завершили свою гру нічиєю.
2024-01-19 12:53:30
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6153
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3114