Сон
Вистріл в голову. Помутніння в лівій півкулі мозку. один нуль один нуль нуль один. Мамо, прошу, перестань клеїти дурня... Вистрілом в голову, темрявою в очах. Я виміряю всю свою досконалу печаль І передам її тобі прямо в ночах, Поки ти не спала і натирала емаль. Емаль свого ідеального воскового лиця. Емаль, що покрила кожну із рук твоїх. Емаль, що визнали б діамантовою. Знавця, Нам не знайти через тисячі й сотні літ. Вистрілом в голову, тумрявою повсюди. Ти зі сміхом життя у мене забрала? Кожна чортова пісня, всі мої букви - в нікуди. Як ти так потрапила, як ти туди дістала? Як ти змогла від живлення відключити? Чи ти овочем хотіла щоб залишився я? Треба було тобі щедро рушницю вручити. Та впасти навіки, щоб взяла до себе земля. Так страшно і боляче: прокинувся весь в тривозі. Не міг заснути, туди-сюди, ранок вже кличе. Назви мене, мамо, прошу, бур'яном при дорозі. Так ніби я далі дихатиму. Так, ніби, воно ще дише. "Воно", те що страхом не було переховане. "Воно", що жило в мені до цієї холодної ночі. Вільне серце. Заховане, застраховане, загальмоване. "Воно", що боїться тепер підняти нагору очі. Вистріл в голову. Помутніння в лівій півкулі мозку. Один, нуль. Мама - один. Я - нуль. Мамо, прошу, перестань клеїти дурня...
2024-10-09 16:41:58
3
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2501
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5775