Квітковий режим
Через голову мою квіти проросли Я нікого не прошу відновить мости Сад з гліцинії навкруг, демонів нема Лише я тут демон, лише я одна Лише я сміюсь в тиші крижаній Випий потім з квіточок ти смачний настій Через вени, м'язи, через кісточки В'ється рій гліциній, вийся же і ти Обвивай мене як в останній раз Через такий танець - давній декаданс Ми знайдемо правду, ми знайдемо суть Як нам ґлузд і розум, мила, повернуть? А ніяк, скажу я, з рота пелюстки Сипляться при подиху, рветься м'яз, кістки Кришаться як хліб, качкам на поживу Ось такий ось сюр квіткового режиму
2024-07-14 20:08:51
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Kimetsu no yaiba, замішане на ханахакі і селфгармі. Прекрасний квітковий демон✨️
Відповісти
2024-07-14 20:10:43
1
Серафім
@R E Сенк ю сов мач :*
Відповісти
2024-07-14 20:12:44
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2167
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5535