Бігодоріжка
Біжи, спіши, подалі від спеки Подалі від шороху дивних примар Ох, лікарю, не відчуваю я стелі Не відчуваю ні ваш, ні свій дах Біжи, старайся, подалі від мряки Подалі від подиху стиглих вітрів Подалі від тих, хто не дасть тобі дяки І в саму глибинну сутність штормів Біжи, попри біль у суглобах і м'язах Вдавай, що так треба, що так вже було Вдавай, що якщо помремо - тільки разом З тим хто поблизу́ літав в нло Біжи, бо бігти сказали нам предки Бо бігти казали нам з пелюшок Послухай, скажи собі - пофіг на кепки Так само як байдуже на ланцюжок Що в'яжеться намертво споміж людей Що ніби-то родичі, ніби чужинці Прикинься, що пустоголовий. Ідей Ніяких не маєш, хоча самовбивця Біжи, попри те, що тобі так болить Біжи, ніби це не бігодоріжка. Біжи, бо саме у цю страшну мить Не скінчиться ця пробіжка.
2023-01-13 21:33:02
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2341
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1771