Тролейбус
Б'ється серце твоє під моїми ногами. Я знаю, ти намагався зцілити рани. Ти намагався не вливатись у бій. І навіть я кричав тобі в слід лиш: стій. Ти розважливо йдеш по своєму маршруту Шукаєш кохану пристань, спокійну бухту. Але милий, її для тебе ну просто немає. Але хтось допомогти тобі має. Хоча... Не має. Ніхто нікому нічого - і так завжди. Часто кажемо "геть" і ніколи "зажди". Це так страшно насправді, жити таке життя. Без каяття кричати про каяття.
2024-02-08 20:02:03
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3124
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2564