Про кохання
Ловлю наші тіні по дряхлим провулкам. Моє натхнення підвладне окуркам. Шукаю спомини із рання. Хоча з забуття сочиться життя. Я не шукаю чужих силуетів, Та з-поміж тих старовинних куплетів Приходь до мене (до себе) на зустріч. В долонях любові - є для нас участь. І солодко, знаєш буває і гірко, Але гортайся скоріше сторінко. Туди де немає влади і жалю, Туди де не місце страху кинджалу, Туди де ми з тобою такі буденні, Замучені, трохи мабуть не певні У тому чи жити нам чи все-таки ні. Чи варто псувати нам руки в багні? Не певні, але все ж такі живі: Такі витривалі і молоді, Такі соковиті, такі п'янкі. Наче перші обійми нічні на зірковому тлі.
2024-04-29 15:31:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5191
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2774