Вагітні смертю

Серафім

Вагітними смертю створюється мистецтво Вагітними смертю створюються дива Вагітними смертю створюється блаженство Вагітними смертю п'ється вода жива Трунок цей не знайти вам, коли ви прості Коли губи ваші не торкають сердець Коли очі ваші до морозного жаху пусті І не можете ви словами вкинути ґедзь І не можете дістати буквами до ребра Неможливо для вас осяяти ділом квартиру І поки ще є у мене жива вода Я буду підмішувати в неї потрохи пилу Трохи натхнення і стане жива вода Не просто водою - сльозами бідної Музи Яку покинули всі, яка зовсім-зовсім одна Над якою сміються усі демоняти-лакузи А ти руки цілуєш їй, стаєш на коліна Кладеш на її коліна забиту голову І кричиш: "О, Музо моя, о Музо моя нетлінна Не віддай мене мороку, не віддай мене мороку" Вагітний смертю, ти досі п'єш її сльози Солодкі неначе літом гаряча халва І як би вам тут натякнути поміж рядка Що ніякі дощі і ніякі грози, Не змінять того, що вона так і буде одна, А ви так і будете вагітними смертю P.s ідею вкрав в однієї геніальної людинки

2024-08-06 19:47:08

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

R E

"А від страху все роюиться вагітним смертю", га? Відчій, надія, та приречене бажання жити — ось чим тхне "вагітний смертю" і є в цьому танатосі щось особливо інтимне.

Відповісти

2024-08-06 20:40:15

1

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2224

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2393