Покруч
Нас не стало, нас не було. Не було
Наче цукор на дні гарячого чаю.
Нас помішували, та чи треба воно
Коли зовсім тебе я не знаю?
Я не знаю слова, я не знаю умінь.
Ти для мене наче закрита книжка.
Мені страшно, що ти мабуть влучила в ціль...
І мого гробу закриється кришка.
Посміємося разом над мóїм гниттям!
Порадіємо разом чужій скорботі!
Наче все це придумано злісно життям,
Що зайобане так на роботі.
Так зайобане, що пакостить просто всім.
Так зайобане, що останню надію забрало.
Немає сім'ї, лишень в мене є сім
Без я, а кохання, що бýло - зав'яло.
Розірви ж на шматки, я просто твоя.
Розірвуся на сотні маленьких шмат.
Не подумай, ми це - небо й земля.
Я покажу тобі, мила, шах і мат.
Ти казала, що хочеш життя зберегти?
Ти хотіла бути зі мною поруч?
НУ ТАК ДЕ ТИ ЧОРТ ЗАБИРАЙ ДЕ ТИ.
Покруч. Покруч. Покруч. Покруч.
2024-10-24 18:06:59
1
0