Три зозулі з поклоном
А ти часто думаєш про мене Заглядаючи у шир старих небес? Я на попелищі ставлю хрест. Я ще досі з нього не воскрес. Ніби-то колись я жив для себе. А ти часто думаєш про нас? Про всі наші спогади і крики, Що тарілки досі не побиті. Про всі наші образи і лики. Про не загустілий декаданс? А ти часто думаєш в цілому? Про невинність стиглої душі. Про колючки, квіти, спориші. Про любов забуту у дощі. З сліз блискучих. Шиємо окову. Шиємо, складаємо - створили Ми той вічний спокій, вічний дим. Але, знаєш, в принципі - чорт з ним. Й дізнаЄшся, в принципі, чорт з тим, З ким любов ніяк не поділили. Страшно вічно бути десь позаду І шукати в кожному ту тінь. В вічності смугастих мерехтінь, В вічності нахабних поколінь. Тінь, що зможе пояснити задум. Задум жити в світі без любові. Без кохання, без його палких страждань. Без кохання, серця коливань. Без кохання - пристрасних бажань. На безкров'ї буде мало крові. Ось тому пишу тобі листи. Ось тому я їх не відправляю. Ось тому я денно-нощно дбаю Про всі спогади. Надії не плекаю - Не даю бур'я́ну прорости.
2024-01-30 11:44:26
3
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5000
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1778