20 (Сама)
Серафім
На п'ятки наступають 20 років. Відмучалась, а може прожила? Тут кожен рік минає як за два. І ось мені нарешті 40 років. Прийшла весна і квітнуть тут тюльпани, А на душі лиш стогін та журба, Яких я так ховаю крадькома. Перекриваю всі свої я крани. З надією, любов'ю і життям. Лишаю лиш холодний відчай. І тільки ходжу як розумний слідчий По попелу. З моїм же забуттям: Сміюся перед матір'ю та й годі. Сміюся перед батьком - край свободі. Сміюся перед світом. Тут - тюрма, А за стіною тільки пустота, Що дихає у мені у скроні. Ламаються і кришаться долоні. Я тут одна. Я тут одна. Сама.
2024-04-14 15:53:51
5
0
Інші вірші поета
Полюби мене Щось Нічия Ти пішов (Яну) 1
Інші поети
Corry T'Erickson
@Corry_T_Erickson
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2103
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12131