Анекдот
Знаєш, милий, я бачив Будду Він проходив повз крадькома І я брехати тобі не буду Він сказав, що його нема Він сказав, що шуньята - лиш міф І в потоці свого божевілля Він створив це стан, бо він міг Прямо так, всередині застілля Прокричати Богу й Аллаху Що шуньята - відкритість, ніщо Вони пхали йому в рота вату І казали йому: "що що? Не врятуєш ти душі смертних Не воздаш ти за їх гріхи Ти не вловлюєш стан інертний Ти не бачиш материки Ти не знаєш, що дійсно мука, Що лиш вигадка". "Та як? Я ловлю вас краєчком вуха Ви для мене просто маяк, Що світитиме - потім згасне Ви не варті моїх промов" Ліхтарі, розбиваються, власне Як відкритість усіх їх розмов "Це все смішно і так банально Досягнути Нірвани? А сам? Кажеш всюди ти? Це провально І який буде твій фінал?" Анекдот: прошли повз і Будда І злий Бог, і навіть Аллах І я бачив їх, так, ніби брудно, Але все ж, відкрив альманах І для тебе, мій друже, пишу І для тебе закінчую вірш Я в Нірвану тебе не пущу І на зустріч з ними - тим більш. P.s Присвячується моєму другу і соратнику, буддисту і просто чудовій людині Рокс https://www.surgebook.com/rocks_eyha
24.07.2024
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Ахахапзхщ, дякую сестро, це прекрасно. (Шяка-сама на фоні🤌)
Відповісти
24.07.2024, 20:59
1
Серафім
@R E Все для тебе :*
Відповісти
24.07.2024, 20:59
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4852
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12380