Рейчел зібрала все потрібне, і склала це у свій кошик. Вони зайшли знову на кухню до тітоньки Мей, щоб та їм розповіла, що їм потрібно збирати, а що ні.

Та, своєю чергою, відразу розповіла їм про всі правила збирання грибів. Звичайно ж дала їм список самих грибів, до яких входили лисички, білі гриби, опеньки та інше.

Так само вона попередила дівчат, що є і гриби-обманки, які під виглядом інших грибів можуть бути дуже серйозними отруйними грибами.

Вона розповіла їм як їх відрізняти і що з ними робити в разі знахідки. І після всього інструктажу відпустила їх іти на збори грибів.

Дівчата швидко кинулися в бік лісу, пообіцявши повернутися з повними кошиками. А Мей у слід побажала їм удачі, щоб знайти гарне грибне містечко.

Дійшовши до лісу, дівчата вирішили розділитися. Ліліан мала піти в ліву частину лісу, Міранда - в праву, а Рейчел, відповідно, залишалася пряма дорога, що виглядала явно страшнішою та куди заплутанішою за інші.

Але її це не налякало, адже що складного йти просто по прямій, а потім у зворотний бік. Здавалося б нічого. Тож вона зі спокійною душею рушила вперед, як інші розійшлися за своїми призначеними маршрутами.

Рейчел знайшла перший гриб, і, закинувши його в кошик, почала вести рахунок. Тільки його часом перебивали її думки.

Вона згадала, що в найближчому майбутньому на неї чекає іспит, після якого в неї б уже був офіційний перший клієнт. Вона б уже справді вважалася перукарем.

Вона знову перервала думки, щоб нагадати собі, що в кошик потрапляє вже десятий гриб. Але одразу повернулася до роздумів.

Вона розмірковувала про те, що рівно за тиждень у неї день народження, і як вона буде його святкувати, вона не знала. Її друзі перебувають у Глазго, та й це буде перший день народження не в рідному домі. І кого їй запросити. Виходить тільки Міранду, адже більше нікого.

Їй було трохи сумно, адже вона звикла, що її друзі завжди поруч із нею, але в нинішній час це неможливо. Але вона дуже сподівається, що скоро вони зможуть нарешті побачиться.

Таким темпом Рейчел не помітила, як відхилилася від свого шляху, і тепер й гадки не має, де перебуває.

Вона зайшла в більш густу частину лісу, що промені сонця навіть насилу пробивалися між гілками дерев. Стояв свого роду морок. Через вологість тут був туман, який робив ще гірше і дезорієнтував Рейчел.

Вона помічає якісь дивні шерехи десь у глибинці сутінку. Недовго думаючи, вона вирішила піти туди, щоб дізнатися, хто там, можливо, це була Ліліан, або ж Міранда.

Щойно вона підійшла туди, то бачить людину, вона була повернута до неї спиною. На людині була одягнена чорна мантія і спереду явно щось світилося.

- Гей, вибачте, але ви хто? - з побоюванням крикнула Рейчел, і дивна людина обернулася. Щось сяюче різко зникло з його рук.

Рейчел оглянула особу, що повернулася до неї, але через капюшон так само не могла розібрати хто під мантією.

Людина про це здогадалася, тому недовго думаючи зняла капюшон. І Рейчел побачила перед собою дівчину, яка зовні була дуже красива, але її руки, з ними було щось не так. Вони були чорні, ніби обпалені.

- Привіт Рейчел, як же я довго шукала тебе! - Промовила жінка, і повільно почала підходити до Рейчел. - Я давно намагалася знайти тебе, і зараз ти сама знайшла мене, це неймовірно.

- Вибачте, але хто ви? - усе ще з недовірою і страхом запитала Рейчел. Її погляд ніяк не переставав дивитися на руки жінки.

Рейчел згадала, що ця жінка тримала якийсь осередок світла, але нічого світного в неї наразі немає.

Рейчел почала складати пазли і зрозуміла, що ця жінка явно відьма. Руки, згорілі через те, що та намагалася скористатися магією.

- Ви відьма? - злякано запитала Рейчел.

- Кхм, розумієш, я це ти з майбутнього. Я прийшла за тобою, щоб ти виправила майбутнє, адже через далеку помилку минулого, в майбутньому професія перукар просто вимре, а хвороба жирноволосості поглине світ.

- Це жарт такий? Я не розумію, що ви несете, але ще більше я не розумію, що з вашими руками і звідки у вас було вогнище світла?

- Я намагалася відкрити портал у часі, щоб покинути 2022 рік і відправиться у свій 2083-й. Я думала, що помилилася і не знайду тебе тут, але ти прийшла вчасно. Тепер ти можеш врятувати своє майбутнє і майбутнє професії перукар.

- Мені здається, що нам потрібно перейти в інше місце і почати наш діалог наново, адже все, що я поки що розумію, це те, що переді мною стою я ж сама.