Ліон, Франція

10 жовтня 1885 року....

Похмурий вечір. Ізольда сидить на веранді та спокійно п'є чай, в очікуванні свого коханого, Яна.

Вона розмірковувала з приводу свого майбутнього, як їй побудувати кар'єру перукаря в такий не просунутий час. У будь-якому разі кар'єру будувати потрібно, але точно не сидіти на місці. Тим паче її батько може допомогти їй із відкриттям салону, навіть залучить якомога більше клієнтів. Її ж завдання навчитися майстерності та продемонструвати свої вміння батькові.

Від усіх думок її відволік Ян, який зайшов на веранду. Він сів поруч із нею і завів діалог. Спочатку про різне, але потім про дуже важливу тему.

Ян дуже любив Ізольду. Вона була його сенсом життя, і він був готовий забезпечувати її. Але Ізольда ставила в пріоритети своє життя й особистий успіх. Тому, коли Ян поставив їй вибір "Життя зі мною в іншій країні чи Кар'єра?", то вона обрала кар'єру.

Відповідь дуже сильно зачепила Яна. Але Ізольді було все одно, вона продовжувала сидіти із задумливим виразом обличчя. Ніби їй поставили звичайне запитання на кшталт "Спагеті чи Рагу?".

Він встав, але що робити далі не знав. Ян просто завмер, адже все його життя завалилося. Він відчув погляд Ізольди на собі. Обернувшись, він побачив у її очах, очікування його відходу.

Недовго думаючи, він покинув її територію і вирушив до гори. Там був каньйон, внизу якого протікала річка. Вид був неймовірно красивий. Він сів на обриві, і дивився вниз.

У його голові було порожньо, що йому робити? Він не знав. Знав лише одне, що ненависть до професії перукаря переповнювала його.

- Будьте прокляті, чортові перукарі, нехай ваші клієнти страждають від ваших рук, нехай волосся їхнє жирніє вічно. - Тієї ж секунди він відштовхнувся руками від кам'янистої поверхні.

Тіло Яна з величезною силою вдарилося об воду, і тоді тіло покинула душа. Його почало нести за течією і зрештою тіло допливло до водоспаду, де вирушило в невідомість.

Через кілька днів містом ходили чутки про виявлене тіло, яке прибило до берега річки, біля одного з приміських сіл.

Ізольда спочатку заперечувала факт того, що це був Ян, але коли вона побачила тіло особисто, то зрозуміла, що вона накоїла. Вона згубила життя хлопця, красивого, доброго, милого хлопця. Який завжди був із нею, захищав і доглядав. А зараз він мертвий. Через неї.