Брамлі, Лідс, Велика Британія

2 жовтня 2022 року...

Ранній ранок, далеко чути спів півнів, які сповіщають про схід сонця. Рейчел прокинулася, і думала про свій сон. Він був досить дивний.

Вона опинилася в минулому, щоб врятувати майбутнє. Але що і навіщо вона не зрозуміла. Тому Рейчел перекинула свої думки на щось інше.

Близько півгодини вона думала про те, чим їй займатися весь день. У підсумку після того, як розумних ідей не знайшлося, вона вирішила просто витратити день на себе і прогулятися по селу.

Рейчел встала і пішла на кухню, щоб поїсти перед довгою прогулянкою. Вона дійшла до кухні, де зустріла Ліліан, яка давно прокинулася. Вони завели діалог про прогулянку, і Рейчел погодилася з тим, щоб Ліліан пішла з нею.

Після трапези, вони обидві пішли збиратися на прогулянку. За хвилин десять вони вже були на подвір'ї, перевіривши, чи все в наявності.

- Так гроші... - Рейчел почала нишпорити по кишенях. - Сто фунтів... ще сотня, думаю нам вистачить, так?

- Я взяла з собою ще близько 50 фунтів, тож думаю так, вистачить. - відповіла їй Ліліан.

- Телефон начебто теж на місці, зараз тільки увімкну звук, і можемо йти. - Рейчел дістала з кишені телефон і ввімкнула на ньому вібрацію зі звуком, щоб не пропустити дзвінки.

Щойно вона повернула телефон у кишеню, Ліліан покрокувала вперед, а Рейчел слідом за нею. Вони й гадки не мали куди йти, тому вийшли до головної траси в селі, адже там відкривався чудовий краєвид на квітучі поля.

Щойно вони вийшли до траси, то помітили на узбіччі по той бік чоловіка. Виглядав він дивно і підозріло. Він лякаюче зиркнув на них, з півоберту і знову повернув увагу до своїх рук, у яких щось перебирав.

Ліліан з Рейчел прискорили крок, щоб швидше пройти чоловіка. Вони не оберталися назад, але відчували його погляд на собі.

- Я його вперше тут бачу, він занадто підозрілий, тобі не здається? - пошепки промовила Ліліан, але Рейчел у поспіху, мабуть, не розчула її слів. Тому Ліліан залишилася без відповіді.

Відійшовши подалі, вони знайшли досить велику яблуню. На ній красувалися соковиті плоди. Що й привернуло увагу Рейчел і Ліліан.

Але ж яблуня була чиясь, і те, що вони її обірвуть, могло б мати погані наслідки. Але дівчата дотримуються правила "Хто не ризикує, той не п'є шампанського і не сидить у в'язниці".

Вони почали обривати яблука і розпихати собі по кишенях, щоб встигнути донести потім їх додому.