Розділ 1: "Через неї"
Розділ 2: "Дивний чоловік"
Розділ 3: "Клята Роуз"
Розділ 4: "Потріпані мізки"
Розділ 5: "Ліс та гриби"
Розділ 6: "Чорна мантія майбутнього"
Розділ 7: "Кохання - зло"
Розділ 8: "Кристалічні спогади"
Розділ 9: "Новий час"
Розділ 10: "Таємне проникнення"
Розділ 11: "Таємний мешканець лісу"
Розділ 12: "Несподівані гості"
Розділ 13: "Невдале прохання"
Розділ 14: "Темно-червоний заклик"
Розділ 15: "Томас"
Розділ 16: "Та сама десятка"
Розділ 17: "Випадковий розкол"
Розділ 18: "2409"
Розділ 19: "Заощадження на майбутнє"
Розділ 18: "2409"

Розкол був все далекішим, але виглядав дедалі більшим. Рейчел і Ян стояли в самому кінці вулиці, спостерігаючи за тим, як розкол розростається і ховає за собою різні будівлі. Люди намагалися врятуватися, але не в багатьох вдавалося.

Вдалині щось з'явилося. Рейчел бачила в небі силует. Плащ був їй знайомий. Невже це її двійник? Вона потрапила в її час, адже кристали належали їй.

Двійник могла спокійно літати, розсікаючи хмари. Вона політала в бік розколу, але, щоб що? Найімовірніше впоратися вона з ним не змогла б, значить просто подивитися.

Рейчел помітила, як на неї впав погляд вдалині. Двійник помітила їх. Не встигнувши моргнути, перед Рейчел стояла її двійник. Вона володіла неймовірною силою.

- Хто ви?

- Ти мене не впізнаєш? - запитала Рейчел.

- Я бачу тебе вперше, і гадки не маю хто ти така, і чому схожа на мене.

- Я це і є ти.

- Неможливо. - сказала двійник і висунула гострий кинджал зі свого рукава. - Кажи хто ти і що ти накоїла.

Ситуація загострювалася. Рейчел розуміла, що втекти вона не встигне. Доведеться говорити.

- Який це рік?

- 2409.

- О боги. Ми на 400 років у майбутньому.

- Ти на 400 років у майбутньому. Я ще більше.

- Ви з минулого, що ви тут забули? - двійник підійшла ближче.

- Ми потрапили сюди випадково, через те, що він хотів накласти на себе руки, але якби він це зробив, то прокляття не...

Рейчел не встигла договорити, як помітила, що двійник зник, так само, як і зник Ян. Повернувши голову, вона побачила їх біля стінки далекої будівлі. О боже.

Рейчел побігла до них, розуміючи, що сталося. З рота Яна текла тоненька цівка крові. Вона встромила в нього кинджал. "Ні-ні-ні." - промовила Рейчел, розуміючи, що, якщо він помре, все було просто даремно.

Наближаючись до них, вона почала чути розмову.

- Через тебе я стала монстром. Якби ти помер, то нічого б із цього не було.

Рейчел бачила, як очі Яна закриваються, вона майже добігла. Але двійник обернувся. Обернулася і знову зникла.

Рейчел дивилася як Ян у муках падає на коліна. Він ішов. Йшов в інший світ. Її різко щось штовхнуло. Вона встигла повернути голову і помітила портал. Він поглинув її повністю.

© Микита Билима,
книга «Десяте жовтня».
Розділ 19: "Заощадження на майбутнє"
Коментарі