Рейчел продовжувала тренуватися, і ось момент дійшов до найголовнішого, відкриття порталу в далеке минуле.

Вона прочитала в довіднику про те, щоб не втратити свою особистість, потрібно добре триматися за спогади, які її ідентифікують.

Рейчел зібралася з думками та спогадами. Сконцентрувалася на всіх своїх емоціях, встала в позу і простягнула руки вперед.

Вона почала відчувати, що портал поступово відкривається, але розуміла, що сил їй може не вистачити, вона дала занадто мало часу на відпочинок.

Зрештою вона виявилася права, сил їй не вистачило, і концентрація злетіла, а портал закрився.

Рейчел не засмутилася і була все з таким же бойовим духом, але вирішили дати собі пів години відпочинку, щоб набратися сил. А тим часом вона вирішила подивитися, що відбувається з Роуз.

Вона зняла навушники, руки її були потемнілі через магію. Протерши їх об себе, Рейчел рушила до сараю. Напрочуд біля нього було тихо, жодних звуків Роуз не видавала, і спроб вибратися, теж не було.

Рейчел з обережністю відчинила двері сараю, і здивувалася, адже Роуз там не було. Це викликало тривогу на душі в Рейчел, адже якщо її тут немає, то значить та десь у лісі, і може знову трансформуватися.

Рейчел закрила сарай і почала досліджувати округ, сподіваючись знайти Роуз, яка десь повзає, адже мотузка все ще на ній, бо, або вона зняла її в лісі, або повзає замотана.

Але пошуки не задалися, тому Рейчел вирішила залишити цю ситуацію напризволяще, і пішла в хатинку. Зайшовши в неї, Рейчел бачить кумедну картину.

Роуз, повзаючи біля гострого одвірка, намагається надірвати мотузку, щоб вивільнитися. Рейчел починає голосно реготати, але Роуз це ні краплі не забавляло.

Аж раптом їй вдається порвати мотузку, і вона швидко встала, стрімко накинувшись на Рейчел.

- Що ти, чорт забирай, таке? - агресивно сказала Роуз, тримаючи Рейчел за грудки.

- Я врятувала вас і така вдячність? - відповіла Рейчел, у відповідь сильно відштовхнувши жінку. - Ви бісовий перевертень, який мало не вбив мене, і я ледве врятувалася, у підсумку ще й вилікувавши вас від усіх збитків, завданих моєю магією, і така ваша бісова подяка? - Рейчел починала сильно злитися, руки її почали викликати полум'я. - Я в такому разі зараз же з вами розправлюся!

Рейчел простягає руки, поглинуті у вогонь, перед собою та націлюється на Роуз, а та, затиснувшись у куток, уже прощається з життям.

- Прошу, не вбивай мене! - слізно благала Роуз.

Рейчел не стала слухати її жалюгідні благання. Схопивши її за комір, вона викинула Роуз на вулицю, де в кінцевому підсумку спалила дотла.

Нарешті настала тиша. Чути було лише шелест листя і нічних цвіркунів.