Ворог людства
Промайнеш квапливо за вікном, Всього на мить мелькне в повірті пір'я. Стривожиш спокій вИчурним крилом, Стираючи планети і сузір'я. Зіб'єш людей у стадо, як овець. І поведеш успішно за собою. Зведеш усі зусилля нанівець, Наче плащем - окутаєш журбою. На совісті твоїй мільйон життів, І всі вони у сірих кольорах... Ти знищував, ламав і не жалів... І ймення тобі, ворог людства, - страх...
2018-04-14 20:00:12
22
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Відповісти
2018-04-15 10:09:03
1
Мальва Польова
Шикарні вірші, усі😍💞 Справді, а цей аж проймає....
Відповісти
2018-04-28 22:38:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9047
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1347