Немов сліпий, що зорі споглядає
Субстанція Ночі
Записую задумливо цитати, Зіжмакую листи календарів. І хто б сказав - ось так буду палати, І хто б сказати та й хоч щось хотів... Мрійливо обіпруся на долоню, І погляд метушливо пробіжить. Ледь-чутний дикий запах звіробою... Чомусь про Нього згадую в цю мить. ...в наступну мить, і в кожну з кожних митей, І в будь-якій з прогаяних хвилин. Буває так? Між сотень-тисяч сітей У кожній з кожних тіней Він-один?.. Записую задумливо цитати, Душа багряним полум'ям палає. Вдивлялась так в його чудне обличчя, Немов сліпий, що зорі споглядає.
2018-11-29 16:55:52
24
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
Гарний вірш👏
Відповісти
2020-01-21 10:48:21
1
Субстанція Ночі
@Олександр Гусейнов дякую😊
Відповісти
2020-01-21 10:52:36
1
Олександр Гусейнов
@Субстанція Ночі Рости здорова)))
Відповісти
2020-01-21 10:53:24
1
Інші вірші поета
Сила слова Пряні пахощі білого цвіту Сторони медалі Озовись...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4585
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2314