Немов сліпий, що зорі споглядає
Записую задумливо цитати, Зіжмакую листи календарів. І хто б сказав - ось так буду палати, І хто б сказати та й хоч щось хотів... Мрійливо обіпруся на долоню, І погляд метушливо пробіжить. Ледь-чутний дикий запах звіробою... Чомусь про Нього згадую в цю мить. ...в наступну мить, і в кожну з кожних митей, І в будь-якій з прогаяних хвилин. Буває так? Між сотень-тисяч сітей У кожній з кожних тіней Він-один?.. Записую задумливо цитати, Душа багряним полум'ям палає. Вдивлялась так в його чудне обличчя, Немов сліпий, що зорі споглядає.
2018-11-29 16:55:52
24
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
Гарний вірш👏
Відповісти
2020-01-21 10:48:21
1
Субстанція Ночі
Відповісти
2020-01-21 10:52:36
1
Олександр Гусейнов
@Субстанція Ночі Рости здорова)))
Відповісти
2020-01-21 10:53:24
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2414
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2708