Немов сліпий, що зорі споглядає
Субстанція Ночі
Записую задумливо цитати, Зіжмакую листи календарів. І хто б сказав - ось так буду палати, І хто б сказати та й хоч щось хотів... Мрійливо обіпруся на долоню, І погляд метушливо пробіжить. Ледь-чутний дикий запах звіробою... Чомусь про Нього згадую в цю мить. ...в наступну мить, і в кожну з кожних митей, І в будь-якій з прогаяних хвилин. Буває так? Між сотень-тисяч сітей У кожній з кожних тіней Він-один?.. Записую задумливо цитати, Душа багряним полум'ям палає. Вдивлялась так в його чудне обличчя, Немов сліпий, що зорі споглядає.
2018-11-29 16:55:52
24
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
Гарний вірш👏
Відповісти
2020-01-21 10:48:21
1
Субстанція Ночі
@Олександр Гусейнов дякую😊
Відповісти
2020-01-21 10:52:36
1
Олександр Гусейнов
@Субстанція Ночі Рости здорова)))
Відповісти
2020-01-21 10:53:24
1
Інші вірші поета
Під дощем перламутрових мрій Любити ти просто не вмів Мотиви снів Міраж
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3332
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4301