Немов сліпий, що зорі споглядає
Записую задумливо цитати, Зіжмакую листи календарів. І хто б сказав - ось так буду палати, І хто б сказати та й хоч щось хотів... Мрійливо обіпруся на долоню, І погляд метушливо пробіжить. Ледь-чутний дикий запах звіробою... Чомусь про Нього згадую в цю мить. ...в наступну мить, і в кожну з кожних митей, І в будь-якій з прогаяних хвилин. Буває так? Між сотень-тисяч сітей У кожній з кожних тіней Він-один?.. Записую задумливо цитати, Душа багряним полум'ям палає. Вдивлялась так в його чудне обличчя, Немов сліпий, що зорі споглядає.
2018-11-29 16:55:52
24
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
Гарний вірш👏
Відповісти
2020-01-21 10:48:21
1
Субстанція Ночі
Відповісти
2020-01-21 10:52:36
1
Олександр Гусейнов
@Субстанція Ночі Рости здорова)))
Відповісти
2020-01-21 10:53:24
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3467
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6666