Доля мінлива
Зачерпнуть скривавлені долоні Мертвої води із джерела. На папері, де малюють долі Вирок хуртовина замела. Не розтопить лід на блідій шкірі Вогнище багряно-золоте. Ненаситній, непокірній силі Надто мало знов буде тебе. Сутінки сповзають на світанку, Сіль - солодка, надто білі крила. Не приймай погордливу осанку, Доля, як і все живе - мінлива.
2018-05-25 11:00:05
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Субстанція Ночі
Відповісти
2018-05-25 12:31:42
1
Анонім
Він чудовий😍
Відповісти
2018-05-25 18:07:41
1
Субстанція Ночі
@Анонім спасибі💖
Відповісти
2018-05-25 18:11:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2597