Доля мінлива
Субстанція Ночі
Зачерпнуть скривавлені долоні Мертвої води із джерела. На папері, де малюють долі Вирок хуртовина замела. Не розтопить лід на блідій шкірі Вогнище багряно-золоте. Ненаситній, непокірній силі Надто мало знов буде тебе. Сутінки сповзають на світанку, Сіль - солодка, надто білі крила. Не приймай погордливу осанку, Доля, як і все живе - мінлива.
2018-05-25 11:00:05
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен дякую))
Відповісти
2018-05-25 12:31:42
1
Анонім
Він чудовий😍
Відповісти
2018-05-25 18:07:41
1
Субстанція Ночі
@Анонім спасибі💖
Відповісти
2018-05-25 18:11:07
Подобається
Інші вірші поета
Озовись... Повернись додому Сила слова Сльозами з-під мокрих вій
Інші поети
ماريَام '
@miro_samoil
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8915
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443