Чорні ігри
Атакую і знов сховаюсь... Що дозволиш мені на наступний раз? Будем без ілюзій, будем без прикрас Поки ти не спиш, поки я вагаюсь. Тихих слів луна, мов отруйний газ, Дно очей сумних - наша зірка рання. Хоч скрипіли мої полум'яні гальма, Цю вразливість виставлю напоказ. Ти, на мить прозора, змішаєш барви, Я, тривожна, - ночі німий окрас. Будем без емоцій, чорноти образ, Моя суть - сирена, все така ж нагальна. Спалахнеш, іскришся - на короткий час. І стрілою в небо - там на двох мішені. Я ж - метаюсь. Я не гравець на сцені. І палала б довго, якби ти не згас. Що ж дозволиш мені на наступний раз? Всі атаки марні, всі щити - в руїнах Як палало море, і горіли стіни, Чорні ігри тільки єднали нас.
2019-08-20 12:51:36
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен щиро дякую)))
Відповісти
2019-08-20 16:50:21
1
Олександр Гусейнов
Гарно)
Відповісти
2019-08-20 19:12:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2748
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5003