Я ж тобі допомогти хотів

Субстанція Ночі

Чорнильна темінь ночі поглине кольори, Заб'ють на сполох дзвони, охоплені іржею. Шукатимуть тебе, проте втікаєш ти, Поглинута недолею своєю. Ітимуть за тобою шляхами не з легких - Покажеш гірку посмішку крізь хмари. Луною безголосою стрибнеш між скель стрімких, Залишиш по собі глухі обвали. По-над морською гладдю квапливо промайнеш, Піднесена поривами вітрІв, Втікати можеш вічно - від себе не втечеш! А я ж тобі допомогти хотів...

2018-04-28 18:11:47

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Mene.net

Це неймовірно

Відповісти

2018-04-28 18:21:28

Подобається

Субстанція Ночі

@Mene.net дякую😊

Відповісти

2018-04-28 18:22:29

Інші вірші поета

Між бетонних стін Щасливими літати Міраж Сліди

Інші поети

Марго Форевер

@Born_In_Darkness

Mene.net

@Yana_Buchak

Mesa

@mesa

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3285

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1872