Мегаполіс
Субстанція Ночі
Нескінченний поток машин, Сіре небо, бетон і мости, Гул мотора, сліди від шин В мегаполіс навічно вросли. Темні хмари, брудна вода Різкий вітер шмагає лице, Всіх тримає міцна узда, Всіх забрала рутина в кільце. Якби ми не хотіли так жити, Змогли б все змінити враз, Та не можемо ми зрозуміти - Ніхто це не зробить за нас!
2018-01-18 15:30:29
42
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Tanya Myr
Красиво и жизненно
Відповісти
2018-01-23 10:29:56
1
Мілена Забута
Дуже гарно)
Відповісти
2019-01-29 21:04:10
1
Субстанція Ночі
@Мілена Забута дякую)
Відповісти
2019-01-30 05:14:08
Подобається
Інші вірші поета
Послання Завмерти Міраж Не кажи
Інші поети
ann a
@laccanelle
Hope_879
@Hope_879
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3522
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4744