Мегаполіс
Нескінченний поток машин, Сіре небо, бетон і мости, Гул мотора, сліди від шин В мегаполіс навічно вросли. Темні хмари, брудна вода Різкий вітер шмагає лице, Всіх тримає міцна узда, Всіх забрала рутина в кільце. Якби ми не хотіли так жити, Змогли б все змінити враз, Та не можемо ми зрозуміти - Ніхто це не зробить за нас!
2018-01-18 15:30:29
42
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Tanya Myr
Красиво и жизненно
Відповісти
2018-01-23 10:29:56
1
Мілена Забута
Дуже гарно)
Відповісти
2019-01-29 21:04:10
1
Субстанція Ночі
Відповісти
2019-01-30 05:14:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2279
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5935