Момент для нас

Субстанція Ночі

Вдихаю рвано кисень гарячими вустами, І тьохкає серденько тривожно, швидко, лунко. Забутий весь світ мною, забутий весь світ нами. Свідомість мов тумані - момент для поцілунку. До болю й насолоди стискають твої руки, Шепочеш моє ім'я, розпалюєш жар тіла. Зникають голоси, розвіюються звуки. Сьогодні буде так, як я б того хотіла. Поширилось тремтіння, гаряче, наче лава, Палким вогнем палає прихована надія. І ніжність непомірна, як екзотична страва Поволі розтеклася по венах ейфорія. Як електричний ток кожнісінький твій дотик, Напруга наростає, сповільнюється час. Ти неземне створіння, ти рідкісний наркотик. І цей момент - для двох, і цей момент - для нас.

2018-07-14 19:04:08

Інші вірші поета

Під дощем перламутрових мрій Я ж тобі допомогти хотів Немов сліпий, що зорі споглядає Чорні ігри

Інші поети

Brisée 彡

@Reinrim

Джеррит Коломан

@Jerrit_K

AnnaMary

@AnnaMary_

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16748

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2826