Сліди
Субстанція Ночі
Ти танцювала на піску, Сліди натхненно залишала. Була зі мною на зв'язку У сварці стомлено мовчала. І хоч тремтіли твої плечі Ти все вперед ішла покірно Не допускала ворожнечі, Любов у серці гріла вірно. Та плакали ті очі сині, Що вогником в душІ палали... Уже три роки - і до нині Ці почуття не відпускали. Щеміло щось у моїх грудях Стискало серце обручАми: Я розчарувався в людях, Досі не прийшов до тями. Не стер ще вітер ті сліди Що на піску ти залишала Іди вперед, відважно йди, Не на мене ти чекала...
2018-03-14 18:24:05
25
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Діана Панчук
Змістовний вірш, збережена логічність і послідовність сюжету. Дуже гарний, загалом)
Відповісти
2018-03-14 18:53:15
1
Інші вірші поета
Стріла повстання Не кажи Немов сліпий, що зорі споглядає Золота тюрма
Інші поети
prabhat
@prabhat
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4745
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4629