Mene.net
@Yana_Buchak
Я дістану своєї мети тоді, коли мої кумири стануть моїми колегами
Блог Все
Разное, Новости
8
4
30
Перемога
Разное, Новости, Интересное
7
8
33
Мысли вслух
11
6
51
Стихи Все
Усмішка
Скільки разів намагалась забути Та з розуму зводить усмішка твоя Не знаю що далі робити, як бути Наче зупинилась для мене Земля Як бачу тебе, зникають тривоги Від усмішки твоєї я божевільна Куди мені йти,де шукати підмоги Просто незнаю. Вмираю повільно Знову я відпускаю. Та далі, і далі Закохуюсь. Неначе в перший раз. Розвішую дані Коханням медалі З зображенням усмішки й сотень образ Невже ж отак закохатися можна В усмішки твоєї незвідану силу Стежити за тобою секунду кожну Навіть стоячи на краю обриву Забудеш, підеш. Та чуєш, ніколи Не забуду ніколи я твоєї усмішки Нехай немов шип у серце колить Вона. А я піду. Далеко, в сутінки... Вона. Вона дарує мені життя... Твоя. Твоя ніжна і лагідна усмішка...
8
4
186
Трагедія на Чорнобильській АЕС
1:28. Звичайна ніч, Зорі. Все місто спить. Ніхто не зна Що смерть прийде у Чорнобиль Як та нежданая біда Та чути ось страшний удар Гучні сирени, вогню язики Багато життів відразу забрав А інші ледь вогонь перемогли Вона чекала вдома тата, А ця коханого свого чекала Та звістка не прийшла ніяка Яка біда, країна ще не знала Міська лікарня. Опіки пожежних. Сльзи, біль, битва за життя Скоро всі санітари і медсестри Захворіють.Помруть.Полетять у небеса Вже 32 роки минуло з часу того Коли радіація вибухала хмарою Лишилось лише молитись Богові Та Чорнобиль залишився примарою ~26.04.2018~
10
4
409
Дівчина із парасолькою
Вечірнє сонце заховалося в імлу Дівча прикрилось парасолькою І щось шепоче в телефон йому Поки краплі створюють мелодію Повітря свіже. А у парку тихо. Ніби не була гроза годину тому Відлуннує слова у телефоні ехо І вже не чуть стогнання грому Довкола так чарівно і прекрасно Немає діла до сліз нікому і ніде А сльози течуть по обиччю рясно Дівча із парасолькою кудись іде Та ні,не йде. Біжить у центр міста Поближче до людей які лишень Оговталися й сіли у кафе поїсти Нагадуючи сірих і дурних мишей Дурних? Ніхто ж не здогадається Що Дівчина із парасолькою, вона Піти на дах будинку збирається Стрибнути й полетіти в небеса Пізно, її уже ніяк не зупинити Стоїть із парасолькою на краю Серденько молоде ще хтіло жити Та скільки мучитися воно має? Одна мить. Парасолька полетіла І на тротуарі тіло мертве вже З любов'ю поквитатися не вміла Поквиталась і з собою теж На даху лишився телефон І повідомлення майнуло: "Вибач, я пожартував, моя любов. Ніякої зради і не було." Вечірнє сонце заховалося в імлу Прокинулися знов пориви вітру Віднесло знов у парк парасольку І стогін грому розкинувся по місту. ~22.04.2018~
6
9
584