Трагедія на Чорнобильській АЕС
Mene.net
1:28. Звичайна ніч, Зорі. Все місто спить. Ніхто не зна Що смерть прийде у Чорнобиль Як та нежданая біда Та чути ось страшний удар Гучні сирени, вогню язики Багато життів відразу забрав А інші ледь вогонь перемогли Вона чекала вдома тата, А ця коханого свого чекала Та звістка не прийшла ніяка Яка біда, країна ще не знала Міська лікарня. Опіки пожежних. Сльзи, біль, битва за життя Скоро всі санітари і медсестри Захворіють.Помруть.Полетять у небеса Вже 32 роки минуло з часу того Коли радіація вибухала хмарою Лишилось лише молитись Богові Та Чорнобиль залишився примарою ~26.04.2018~
2018-04-26 17:42:12
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
solomia112
Дуже
Відповісти
2018-04-26 18:16:47
2
Mene.net
@solomia112 дякую
Відповісти
2018-04-26 18:25:45
Подобається
Mene.net
@Yulya_Vas дякую
Відповісти
2018-04-26 18:25:53
Подобається
Інші вірші поета
Дівчина із парасолькою Забудь... Божевільні закохані Просто живи
Інші поети
Ms. Nothing
@ms_nothing
Janocska
@Janocska
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13918
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4288