Любити

Mene.net

Любити - дар господній, Любити - це як співи солов'я Любити - символ міжнародний Любити нам потрібно все життя Люби і сонце врешті-врешт засяє Люби і люди посміхатимуться всі Люби і нехай всі про це знають Люби і буде радість на землі Любов - це погляд прямо в вічі Любов забарвлює життя Любов - це ясні літні ночі Любов - це довести всі справи до кінця Любові мало так залишилось В любові крила за спиною "Любові немає"- так ми пишемо Дай руку і лети за мною Любити треба все: і трави й квіти Бога і маленького жучка Любов - дар. Любити треба вміти І перш за все люби своє життя! 03.04.2018

2018-04-03 13:25:20

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Yulya_Vas

@Mene.net я так само стояла в Львові,тіки трохи менше)

Відповісти

2018-04-03 13:37:37

Подобається

Mene.net

@Yulya_Vas тоді ти знаєш шо таке нудьга

Відповісти

2018-04-03 13:41:40

Подобається

Yulya_Vas

@Mene.net ага😂

Відповісти

2018-04-03 13:42:33

Подобається

Інші вірші поета

Мрії Усмішка Божевільні закохані Дівчина із парасолькою

Інші поети

愛

@ayah

Iryna Markova

@iryna_markova

Харука Танака

@Shadow_of_flowers

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3918

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4631