Дівчина із парасолькою
Mene.net
Вечірнє сонце заховалося в імлу Дівча прикрилось парасолькою І щось шепоче в телефон йому Поки краплі створюють мелодію Повітря свіже. А у парку тихо. Ніби не була гроза годину тому Відлуннує слова у телефоні ехо І вже не чуть стогнання грому Довкола так чарівно і прекрасно Немає діла до сліз нікому і ніде А сльози течуть по обиччю рясно Дівча із парасолькою кудись іде Та ні,не йде. Біжить у центр міста Поближче до людей які лишень Оговталися й сіли у кафе поїсти Нагадуючи сірих і дурних мишей Дурних? Ніхто ж не здогадається Що Дівчина із парасолькою, вона Піти на дах будинку збирається Стрибнути й полетіти в небеса Пізно, її уже ніяк не зупинити Стоїть із парасолькою на краю Серденько молоде ще хтіло жити Та скільки мучитися воно має? Одна мить. Парасолька полетіла І на тротуарі тіло мертве вже З любов'ю поквитатися не вміла Поквиталась і з собою теж На даху лишився телефон І повідомлення майнуло: "Вибач, я пожартував, моя любов. Ніякої зради і не було." Вечірнє сонце заховалося в імлу Прокинулися знов пориви вітру Віднесло знов у парк парасольку І стогін грому розкинувся по місту. ~22.04.2018~
2018-04-21 21:49:06
5
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Mene.net
@AnDroni та я поняла
Відповісти
2018-04-21 21:53:02
Подобається
Yulya_Vas
Вау,вірш сумненький,я би не подумала,що вірш про самогубство:0
Відповісти
2018-04-22 05:32:39
Подобається
Mene.net
@Yulya_Vas я і сама не хотіла таку нотку робити, але якось так написалося)
Відповісти
2018-04-22 07:16:13
Подобається
Інші вірші поета
Усмішка Просто живи Божевільні закохані Любити
Інші поети
Myrka Klantyuk
@murka_klantiyk16
it'sdher _
@ddher_
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4955
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1325