Мотиви снів
Субстанція Ночі
Він бачив її очі Кожнісінької ночі В мотивах своїх снів. Гарячим шоколадом Топив холодне серце І не знаходив слів. Шукав собі відмазок Й у вихорі фантазій Знаходив тисячі. Тушив вогонь надії Джерельною водою Знов пізно уночі. Сміявся коли мріяв, Та плакав поки думав, Любов у серці грів. Тернистими шляхами Бродив, блукав роками, Вважав - мільйон життів. Та час намарне гаяв, І повна бездіяльність - Супутниця навік. Він не здобув прихильність Тієї однієї. Самотній чоловік...
2018-05-08 19:07:23
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Субстанція Ночі
@Рыцарь Времени дякую, мені дуже приємно) А за його долю теж трішки сумно
Відповісти
2018-05-09 06:52:54
Подобається
Анонім
Просто неймовірно 😍😍😍
Відповісти
2018-05-09 08:34:45
1
Субстанція Ночі
@Анонім дякую)
Відповісти
2018-05-09 08:35:53
Подобається
Інші вірші поета
Найгіркіший хміль Сльозами з-під мокрих вій Пряні пахощі білого цвіту Мегаполіс
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13090
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2597