Сльозами з-під мокрих вій
Збирати щось вщент розбите На хвилях живого моря - Небачена досі ціль. По крихтах, уламках горя. З блискучих доріжок крові Стікалась в калюжі сіль. Губити себе у пазлах Численних чужих історій, Розбитих кусочків мрій, Міняти всі маски-ролі, Втрачати німі світанки Сльозами з-під мокрих вій. Палити тавром на людях Дзеркальним відливом літер "Жив."... Той звір, що гарчав у грудях, Той зір, що втрачав відтінки, І дощ, що невпинно лив...
2019-02-10 15:46:41
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
Класно й гарно)))
Відповісти
2019-02-10 19:41:32
1
Субстанція Ночі
@Man Vi дякую☺️
Відповісти
2019-02-11 14:07:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1479
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2647