Стоїть човен
Стоїть човен, лихом пробитий, І вода крізь діру затікає. В грізних бурях та штормах побитий, Допомоги від когось чекає. Все стоїть, а ніхто не приходить, Він повільно один потопає. Вже он сонце укотре заходить, І у темряві човен сховає. Вже он місяць на небі з'явився, І води по коліна набрало. Човен важко набік похилився, Йому з часом краще не стало. Йому з часом все важче і важче, Та чи він це колись зрозуміє? Чи захоче змінитись накраще? Чи речей хід порушить посміє? Стоїть човен, на щось все чекає. Чи на когось, а хто його зна? Тільки час невблаганно збігає, А вода стрімко тягне до дна...
2018-03-07 19:53:29
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Егор Таранин
Дуже гарно і атмосферно)))
Відповісти
2018-03-07 19:55:50
1
Субстанція Ночі
Відповісти
2018-03-07 19:56:12
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1479
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1813