Рыцарь Времени
@Dolinskiy
Возрождение мысли, от нас самих.
Блог Все
Новости
1
7
30
Новости
2
57
Помогите!
Вопросы, Новости, Нужна помощь
4
48
Книги Все
Стихи Все
Спалах втрати
Іноді я ховаюсь від людей місяцями Блукаючи по темній кімнаті, Ходячи по цій старій квартирі шукаю її слует. Згадую, як її очі зводили мене з розуму, Згадую ті щирі обійми, танці у вечері серед темного міста А їй тоді не були страшні грозі, ні болючі війни. Іноді для забави забував її дотики, Іноді забував її поцілунки. Іноді хотілось прошепотіти на вушко та відчувати її подих в ночі. Іноді хотілось забути все Розірвати, знищити мов це сон. А вона приходить дальше увісні і говорить, що кохає мене. Важко було, боляче. Тай зараз якось я не такий вже й щасливий. Ідучи повз темні вулиці свого міста, повз довгі смуги Відчуваю чужі погляди, десь там Далеко за вікном гукають смішні вимови, якісь не зрозумілі крики. А я начебто веселий, начебто сумний далі йду. Просто спонтанно гублюсь у сірому місті чорної рутини. У перехожих випрошував якихось грошей, аби не загубитись. Хотілось теплої кави, якигось цигарок Відчути, надіятись на щось - любити. Здавалось би це все сон. Але зрозумівши зухвалу прилюду, я знищував себе в унісон Я не цураюсь і тим вже не буду. Хех. Важко, важко на душі відчувати, що немає. Відчувати, що забуте. Розуміти, що минуле.
1
0
252
Без назви
Обіцяєш що будеш поруч. Б'єшся в груди, наче океан об скелі. Встановлюєш аморальні ілюзії, божевільні інструкції, банальне спілкування про внутрішній світ. Твої почуття -- аномалія. Вони не міраж, а муляж: протерні, забуті, клоновані... А я так само задихаюсь від твоїх парфумів, ховаючись між прозорими стінами, провітрювати кімнату римами... Вкотре дивлюсь на тебе, та не розумію, для чого це? Різновид сучасності, економія вічності, незабутні серця, незрозумілі люди. А що прекрасного в ілюзії життя? Якщо ми не розуміємо стимул сучасності, координації рухів та солодких почуттів безмежності. Твоє кохання -- аномалія. Зрозуміти твоє бачення для мене страх свідомості, смуток сліз та ілюзорних почуттів. Цей крах пасує у твоїй свободі, розриває серця ненависті та остерігає... Бути свідомим. Ми лиш здатні виживати у цьому брудному світі дрібних ілюзій щасття, шукаючи кохання повз великих районних хмарочосів. Я постійно шукаю щось нове, не розуміючи свої власні фантазії, марную білі листи червоною краскою, вимальовуючи твоє прекрасне тіло... Я так часто здійснюю подих, і мов обрій рвусь за власними забаганками. А ти, так пошепки блукаєш по місту, мов дим від різкого дощу. Колихаючи пустелю у своїй же душі, відчуваєш тривогу... Твоя увага надумана, твоя партія не написана, твоя роль -- не зіграна. Твоя відсутність не варта моїх схвильованих рядків, знервованих слів. Твоя свобода -- знецінена.
0
0
244
В пошуках тебе
Твоє тіло надумане, а сама Ти моя уява. Кучеряве волосся - мальоване Ритм губ - видумка. Я не бачу нічого, крім пустих аркушів Де записую рядки, в яких освітлюю тебе. Розмовляю в повній тиші темряви, Мов сам до себе. В мене таке зустрічалось рідко, Та я не бачив не до, ні після. Пишучи твій портрет, зігріваєш мене ілюзією, Рятуєш мене від повної самотності, Кохаєш мій почерк, мої рядки, мою втому. Описуючи твою душу, вкладаю свою Застережливо малюю ніжний відтінок та колір твого волосся, тіла, крик душі. Криги айсбергу тануть від твоєї зовнішності, Краса доволі брехлива, хитра та не твоя. Я описав ідеал від якого пів світу загине, Аби бути поруч з тобою. Мої рядки, моя книга, мій почерк... Читаючи романи, переслідую сюжет Епізод та трошки дотиків твоїх рук, Трішки обіймів, поцілунків та... А знаєш, досить. Я повертаюся в життя. Хочу жити?
1
0
233