В пошуках тебе
Рыцарь Времени
Твоє тіло надумане, а сама Ти моя уява. Кучеряве волосся - мальоване Ритм губ - видумка. Я не бачу нічого, крім пустих аркушів Де записую рядки, в яких освітлюю тебе. Розмовляю в повній тиші темряви, Мов сам до себе. В мене таке зустрічалось рідко, Та я не бачив не до, ні після. Пишучи твій портрет, зігріваєш мене ілюзією, Рятуєш мене від повної самотності, Кохаєш мій почерк, мої рядки, мою втому. Описуючи твою душу, вкладаю свою Застережливо малюю ніжний відтінок та колір твого волосся, тіла, крик душі. Криги айсбергу тануть від твоєї зовнішності, Краса доволі брехлива, хитра та не твоя. Я описав ідеал від якого пів світу загине, Аби бути поруч з тобою. Мої рядки, моя книга, мій почерк... Читаючи романи, переслідую сюжет Епізод та трошки дотиків твоїх рук, Трішки обіймів, поцілунків та... А знаєш, досить. Я повертаюся в життя. Хочу жити?
2020-02-20 05:43:56
1
0
Інші вірші поета
Прохолода Без назви Пять гудків Проходять ті дні
Інші поети
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Ms. Nothing
@ms_nothing
Схожі вірші
Всі
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7472
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3181