Мар'ян Кофлюк
@Marikuk
Вірші Всі
Роки летять
Роки летять, не вгамувати вже їх. Не повернути дитинства солодкі дні. Залишились тільки спогади на самоті, Ніжні, теплі, часом і сумні, але мої... Ті радісні, світлі, дитячі літні дні. Чудовими для всіх вони були. Дитячий сміх завжди лунав І непомітно дні в минуле проводжав. Все чарівне чомусь промайнуло, І ніжне серце смутком огорнуло. Біль в душі несила вгамувати, Хочеться все щире в собі оберігати. M@rkoff
0
0
547
Живи солдате
_ Живи, солдате, живи... І до матері рідної, прийди. До хатини, до дружини і дитини. Прийди, обійми і не відпусти. Живи, солдате, живи... Нехай ворог зі злості помре, В домівку добро нехай прийде А біль і смуток на війні помре. Живи, солдате, живи... І любов до України, для всіх приноси. Живи, щоб інші жити змогли!!! M@rkoff
3
0
495
Світ у смутку
Світ змінився назавжди: Вже немає людської доброти, Все минулось і забулось, Серця чорнотою огорнулись. Ніби сірі в небі хмари, На землі людські примари. Ходять зі злими очима, Немає в них крил за плечима. І щирості вже немає... Хтось любити забуває, Лиш про себе добре дбає І всім лише зла бажає. Люди добрі, схаменіться! Любов’ю, щирістю огорніться! Перемагайте сірість й зло, Нехай в цілому світі Панує мир, радість і добро! M@rkoff.
2
0
509