В супровід ритму
Під наглядом пильним - тисяч очей, Безмірно суворих від прожитих лих. Не в ладі з собою, і з ними. Він з тих, Хто в супровід ритму не схилить плечей. І більшості в такт не топитиме лід. В дощі не вбачає смертельних загроз. Він майстер життя, творець-віртуоз, Хай люди голосять: «так жити не слід». Хай люди волають: «не той і не так», Сплітаючи правду з невдалих теорій. Лише інших судять - не вершать історій, Нап'яливши святості білий піджак. Під взорами пильних, до болю, очей, Безмірно гарчих від прожитих бід, В суворому громі і дзвоні мечей Залишить свій зболено-правильний слід.
2018-08-14 12:49:58
21
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен дякую 😊😃
Відповісти
2018-11-04 17:33:45
1
Субстанція Ночі
@Man Vi дякую))) ні, не редагувала, воно якось само так виходить 😅
Відповісти
2018-11-04 17:37:51
1
Man Vi
ну ось у новому вірші помітив це: там ритм хромає)
Відповісти
2018-11-04 18:07:11
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5808
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2826