Блог
Всі
Новини
Не люблю Surgebook.
Він занадто схожий на реальне життя: тут цінується все поверхневе, а глибину ніхто не помічає.
Але не можу не признати, один плюс у цього застосунку є - естетика. Мені подобається зберігати тут свої вірші, думки: усе в одному місці, ще і виглядає гарно.
Це все до того, що я не розраховую знайти поціновувачів моїх рядків, це просто мої публічні нотатки.
3
108
Вірші
Всі
...
Наше з тобою вікно
Огортає сонце промінням.
Залягти я хочу на дно.
Ти дивилась у нього постійно...
У наше з тобою вікно.
Щось всередині мене вмерло,
Відтоді немов сирота.
Заварю я чай і на те́бе,
У нього додам молока.
Чи є такий напій на небі?
Колись-то собі пробачу
Тих помилок безодню.
Настраждалася я добряче,
Та без тебе мені самотньо,
Цей біль не вгамуєш плачем.
(06.01.2024)
0
0
1
...
Лежали поруч Парламент і Вінстон.
І скоротилась між нами відстань -
Той поцілунок мав чорничний
присмак,
І я відчула, що то є пристань.
І не самотньо більше у цьому місті,
До тебе маю я щось тепле та чисте.
І як завтра обійдеться з нами
жорстоко,
Я вдячна Сьогодні за тебе та спокій.
(18.07.2023)
0
0
1
Війна
За вікном війна триває й досі.
І хоч у кімнаті все майже ціле,
Тут також велися бої жорстокі -
За життя боролася моя віра.
Ця війна не схожа на ту, що назовні,
Але й тут було крові пролито чимало.
Проти життя стала мóя свідомість,
На згадку про бій залишилися шрами.
Мрію я хоч на день повернутись у
тил,
Хтось інший нехай потрима мою
зброю.
Та коли ж настане той клятий мир?
І чому сам на себе пішов я війною?
У голові думкам моїм стало затісно,
Частину із них оберну я на попіл,
А інша в корі вже засіла так міцно,
Що вгамувати взмозі її лише постріл.
Та щось мене й досі трима на
поверхні,
Коли навіть кінець вже за крок або
мить.
Я навіть коли вже забув колір неба,
Вчасно сплинула в спогаді йóго
блакить.
0
0
19
