Сонце

Еліна Сірик

Сонце, пробач нам, що бачимо сни, Замість світанку над степом широким. Скажи, де знаходиш ти стільки сил, Щоби прокидатися й плити самотньо? Даруєш тепло кожен наш день, Хоч і зазвичай тебе не стрічаєм. Любиш ти нас, ми ж шукаємо тінь І лише зимою про тебе згадаєм 13/12/2019, переклад 2024

2024-09-21 21:02:22

Інші вірші поета

... Поклонник прохлады Про любов Чай із льодом

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Zay

@Zay_306

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2499

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2519