Трамваї
Два самотнìї трамваї зустрілися на перехресті: У кожного свій графік, у кожного власний усесвіт. Чекаючи на зелений, вони посто́яли з хвильку. У мет посмутніли фари, і кожен рушив до свої зупинки. Іноді їм здається, що вони не такì вже самотні: Ранком дверцì одкривають, вітаючи люд дрімо́тний. Минають роки-хвилини: дерева то пишні, то голі, Поночі трамвай порожніє і тягнеться далі по колу. І я тільки-но зрозуміла, що ми як оті трамваї: Поки кругами блукаєм, наше життя минає. Боюсь, що стрівши тебе на своїм перехресті, Я поспішу на зелений, втративши мабуть усе світ.
2020-09-20 18:10:18
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1747
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475