Ні, я не плачу
Ні, я не плачу, то серця мого шматок Змінив агрегатний стан, і вийшов назовні, У вигляді сліз опустився до краю щок, І з тріском зірвавшись впав у безодню. Та ні, вам здалося, я зовсім не плачу. І до яких це я тут звертаюся "вас"? Нікого ж нема, лише вінстона пачка, Пропущена через легені за раз. Та ні, я не плачу, весело було сьогодні: Я серед людей, усміхнена, певно, щиро. Та знала ж, що ось-ось залишусь самотня. І правда, ще і серця шматок загубила. До ранку недовго, я чесно не плачу, Тільки сильно жалію про масу речей. Шкода, не кидала монетку на вдачу, Щоб знову побачити сум тих очей. Ах, точно, це ж просто такі забобони, Я ж насправді ніколи не вірила в них. Та все-таки було би дійсно чудово, А якби ритуал цей реально поміг? Сором який, це ж повна дурня - Від само́го початку і до цього вíрша. Не вирвати з серця лише того дня, Він болем у грудях зостався навічно. Вперше за довгий час у мене безсоння, А кожна з думок перетворена у спазм. Щось дуже хороше померло сьогодні, Та повпливати на це не маю я прав. Зранку подумала, що то все наснилось - Знову моя наївність дитяча. Як добре, що день почався із зливи, Ніхто не помітить те, як я плачу. Присвячую найкращому.
2023-09-16 18:45:33
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1467
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16219